Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків 2 страница

Досягнення громадянином шістдесяти п'яти років підтверджується паспортом або свідоцтвом про народження (див.: «Положення про паспорт громадянина України, про

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», затверджене постановою BP України від 26.06.1992 p. № 2503-ХІІ).

Справедливим є обмеження у праві бути присяжним для особи, яка не володіє державною мовою. Не може виконувати обов'язків присяжного особа, яка не володіє мовою судочинства. Згідно з принципом безпосередності (ст. 257 КПК) внутрішнє переконання особи має формуватися у результаті безпосереднього сприйняття всього, що відбувається під час судового розгляду.

Факт володіння державною мовою підтверджується особистою заявою про згоду бути присяжним.

3. Виклик особі, яка була визначена автоматизованою системою документообігу зі списку присяжних, скеровується письмово поштою, рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Вручається він присяжному або іншій особі, яка його отримала, для передачі присяжному під розписку, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Такий строк встановлюється для того, щоб присяжний мав можливість закінчити свої справи і вчасно приступити до виконання обов'язків присяжного.

У виклику обов'язково зазначаються: день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку та попередження про те, що неявка особи в суд без поважних причин буде розглядатися як прояв неповаги до суду, обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Отримання виклику присяжним менше ніж за п'ять днів до судового засідання і неприбуття у зв'язку з цим до суду не розглядається як неповага до суду, за яку передбачено покарання ст. 1853 КУпАП.

Повідомлення про причини неявки в суд може бути здійснено будь-яким доступним для присяжного способом, бажано до початку судового засідання. Якщо в особи є підстави для звільнення її від участі в судовому розгляді як присяжного, передбачені ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», вона має подати письмову заяву з викладенням усіх обставин, що дають право на звільнення, голові відповідного суду. Голова суду вправі звільнити таких осіб від участі в кримінальному провадженні як присяжних до початку судового провадження.

4. Виклик особи як присяжного до суду є підставою для звільнення її роботодавцем від роботи на час виконання нею обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду, за яку передбачено покарання у вигляді штрафу (ст. 1853 КУпАП).

Стаття 386

Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

Стаття 393

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. 2. Присяжний зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового прова- ення щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для

ого участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кри- інальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його "ставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження овуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до скла- суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що

ійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза овим засіданням;

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінаЛЬ- ОНІ провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під

с нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

1. Присяжний володіє рядом прав, які дозволяють йому виконувати покладені на ого функції.

На відміну від класичної моделі суду присяжних, присяжний за законодавством України є активним учасником у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні. Так, присяжний бере участь шляхом голосування у вирішенні питань всім складом суду (наприклад, щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися).

Під час дослідження доказів присяжний має право робити різноманітні нотатки, зазначаючи певні відомості, які в подальшому можуть бути ним використані, наприклад, під час прийняття рішення.

Будучи активним учасником у дослідженні доказів, присяжний вправі, з дозволу головуючого (а таким у суді присяжних завжди є професійний суддя), ставити питання для уточнення чи конкретизації незрозумілих йому відомостей будь-яким учасникам, які допитуються.

Присяжними в основному є особи, які не мають юридичних знань, тому для роз'яснення деяких із них (норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа) вони можуть звернутися з таким проханням до головуючого.

2. Поряд з правами на присяжного покладено і ряд обов'язків.

Певна інформація про присяжного вже є в суду, оскільки вона збирається під час відбору його для здійснення правосуддя. Однак і вже відома інформація, і невідома (наприклад, про стосунки з особами, які беруть участь у процесі) може бути з'ясована також під час судового провадження. Такі відомості збираються для перевірки мож

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

ливої участі присяжного під час судового розгляду. Якщо такі обставини будуть з'ясовані, тоді можна заявити відвід такій особі (ст. 75 КПК). Головуючий може вимагати від присяжного подання іншої необхідної інформації про себе.

Незважаючи на те, що присяжний виступає як суддя під час судового розгляду, він повинен дотримуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

Дотримуючись принципу незмінності складу суду (ст. 319 КПК), присяжний зобов'язаний перебувати постійно під час судового розгляду у залі судового засідання.

Для недопущення втручання у роботу присяжного і виключення впливу на його свідомість та зміну думки щодо провадження, яке розглядається, без дозволу головуючого присяжному забороняється спілкування з особами, які не входять до складу суду, щодо суті провадження, процесуальних дій, що здійснюються під час нього. У зв'язку з цим у судах мають бути створені такі умови, які б дозволяли присяжним виконувати свої функції (місця у залі судового засідання як для основних, так і запасних присяжних, кімнати відпочинку тощо).

Також присяжному забороняється розголошувати будь-які відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Кримінальний процес України декларується як змагальний (сторони самостійно обстоюють свої інтереси і для цього можуть використовувати всі передбачені КПК засоби (ст. 22). Переконання присяжного щодо обставин кримінального провадження ґрунтуються на відомостях, які надані сторонами, тому він не може збирати докази самостійно поза судовим засіданням. Цим присяжний підмінятиме сторони, виконуючи не властиві йому функції.

Стаття 387

Відбір присяжних у суді

1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після про

Стаття 393

ведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.

7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

1. Судове засідання розпочинається із процедури відбору присяжних до суду присяжних із тих семи осіб, яких шляхом вибірки визначила автоматизована система документообігу суду.

2. Насамперед головуючий роз'яснює особам, що з'явилися в судове засідання для участі у суді присяжних, їх права та обов'язки, визначені ст. 386 КПК, умови їх участі у судовому розгляді, передбачені ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та роз'яснює можливість звільнення їх від виконання обов'язків присяжного.

3. Згідно зі ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» особа, яка не може бути включена до списку присяжних, але включена до нього, звільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду. Він також звільняє від виконання обов'язків присяжного тих осіб, які подадуть до суду відповідну заяву з проханням про це до початку судового розгляду, за наявності поважних причин. Зокрема, звільняються особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку; керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування; особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Однак, якщо особи заявили про своє бажання звільнитися від виконання обов'язків присяжного після відкриття судового засідання, то питання їхнього звільнення вирішується у судовому засіданні шляхом постановлення ухвали двома професійними суддями.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Для підтвердження перебування жінки у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами необхідно надати листок тимчасової непрацездатності (або його завірену копію), виданий згідно зі встановленим порядком. Так само підтверджується тимчасова непрацездатність внаслідок хвороби. Вагітність підтверджується медичною довідкою, виданою медичною установою, в якій жінка перебуває на обліку як вагітна. Наявність малолітніх дітей підтверджується свідоцтвом про їх народження, а дитини-інваліда ще й відповідним посвідченням про інвалідність.

Якщо особа не може бути присяжним, оскільки є помічником недієздатної фізичної особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права, свій статус вона підтверджує відповідним документом, виданим органом опіки та піклування згідно зі ст. 78 ЦК.

Неможливість участі у здійсненні правосуддя через релігійні переконання підтверджується листом відповідної релігійної організації, у якому стверджується, що особа є членом такої організації і не може у зв'язку зі своїми релігійними переконаннями брати участь у правосудді.

У юридичній літературі часто обговорюється доречність участі як присяжних німих, глухих, сліпих, а також інших осіб з обмеженими фізичними можливостями. В основному апелюють до проблемної участі в судовому засіданні таких осіб, що призводить до порушення принципу безпосередності (оскільки інформацію вони отримуватимуть за допомогою інших осіб). Тому пропонується за наявності їх прохання звільняти таких громадян від виконання обов'язків присяжних у зв'язку з поважними причинами, що унеможливлюють їх участь у судовому розгляді. Однак, якщо така особа сама не наполягає на своєму звільненні, її відвід через обмежені фізичні можливості необхідно розглядати як дискримінацію.

Окремої уваги заслуговує можливість звільнення від виконання обов'язків присяжного посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачена п. 2 ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Видається, що такі особи взагалі не можуть брати участі у здійсненні правосуддя як присяжні з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 59 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», який забороняє включення до списків присяжних державних службовців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності визначені ст. 7 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 4 цього ж Закону поширюються на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування. Отже, посадовим особам місцевого самоврядування заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Таким чином, вважаємо, що посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть бути включені до списку присяжних, оскільки прирівнюються до державних службовців.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Коментована стаття не надає такого права захиснику обвинуваченого та представнику потерпілого, однак, керуючись змістом статей 46, 58 КПК, вони можуть ставити питання присяжним на рівні з іншими учасниками судового провадження.

Стаття 393

Поставлені питання дозволяють з'ясувати обставини, які перешкоджають участі присяжних у судовому засіданні й мають значення для заявлення їм відводів. Однак такі питання не повинні стосуватися конфіденційної інформації про осіб (домашня адреса, місце роботи тощо), оскільки її можна використати для впливу на присяжних. Тому в кожному конкретному випадку головуючий вправі відхилити питання, поставлене присяжному, якщо, на його думку, воно не стосується обставин, які впливають на виконання присяжним своїх обов'язків.

4. Підстави для відводу присяжного чітко визначені статтями 75 і 76 КПК. Зокрема, заявляти відвід можна, якщо присяжний не відповідає вимогам, що ставляться ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» до кандидатів у присяжні; є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або близьким родичем будь-кого із них чи їхніх представників, а також близьким родичем слідчого, прокурора, обвинуваченого; якщо він брав участь у справі як свідок, понятий, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач; якщо він або його близькі родичі особисто зацікавлені у результатах розгляду справи; якщо він уже брав участь як присяжний під час розгляду цієї справи; за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його об'єктивності. Немотивовані відводи коментованою статтею не допускаються.

5. Про звільнення присяжних, їх відвід або самовідвід виноситься ухвала суду у складі двох професійних суддів. При цьому присяжний вважається звільненим або відведеним навіть якщо за це проголосував тільки один із двох суддів.

6. Суд присяжних формують після того, як зроблено всі звільнення та відводи кандидатів у присяжні. Якщо після всіх звільнень, відводів і самовідводів присяжних їх залишається п'ять (оскільки для участі в судовому розгляді потрібно п'ять присяжних - троє основних та двоє запасних) або більше, то за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (тобто шляхом випадкової вибірки) з їх числа обирають трьох основних присяжних.

7. Якщо присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості (тобто менше п'яти), секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Оскільки процедура виклику присяжних додатково нормами КПК не визначена, то необхідно керуватися ч. 1 ст. 385 КПК, а саме викликати присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу, з числа осіб, внесених до списку присяжних.

8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних. Вони обираються з числа осіб, що залишилися після відбору основних присяжних шляхом вибірки автоматизованою системою документообігу суду. У випадку, коли після відбору основних присяжних залишається лише двоє кандидатів, вони автоматично стають запасними присяжними.

9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Якщо після відбору основних присяжних, кандидатів у запасні присяжні залишилося двоє і вони автоматично стають запасними присяжними, їх прізвища до журналу судового засідання необхідно вносити в алфавітному порядку.

10. На запасних присяжних під час виконання ними своїх повноважень поширюються всі гарантії, передбачені для основних присяжних. Вони також повинні вико

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

нувати обов'язки, визначені ч. 2 ст. 386 КПК. Однак як запасні присяжні не можуть користуватися всіма правами, наданими основним присяжним. Зокрема, запасні присяжні не беруть участі у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні, не можуть ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються. Вони також не можуть просити головуючого роз'яснити їм норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Ці права запасний присяжний зможе здійснювати лише після того, як ухвалою суду його включать до складу основних присяжних. Із змісту ст. 320 КПК можна зробити висновок, що судовий розгляд у цьому випадку продовжується. Таким чином, всі нез'ясовані чи незрозумілі для присяжного питання в процесі судового розгляду, коли він не міг активно брати в ньому участь, мають бути роз'яснені йому головуючим після включення його до складу суду присяжних.

Стаття 388

Приведення присяжних до присяги

1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині».

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Після того, як завершився відбір присяжних (основних і запасних), головуючий пропонує їм зайняти відведені місця. Основні присяжні сидять поруч із суддями (оскільки становлять єдине ціле - суд), а запасні - у залі судового засідання, але таким чином, щоб це унеможливило контакт зі сторонами або іншими особами, які присутні під час судового розгляду. За цим може спостерігати судовий розпорядник (ст. 74 КПК).

Однією з умов виконання особою функцій присяжного є складення присяги, оскільки особа приступає до виконання функцій судді, представника держави. Вчинені дії визначають її певне психологічне ставлення до виконуваних завдань.

Текст присяги чітко визначений коментованою статтею. Він зачитується кожним присяжним (як основним, так і запасним) індивідуально після їх відбору та перед початком судового розгляду. Приведення до присяги запасних присяжних означає, що на них покладаються обов'язки основних присяжних, вони також ніби стають учасниками судового розгляду, незважаючи на те, що можливо їх і не буде залучено до складу суду.

Після зачитування тексту присяги кожний присяжний підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Про такі дії робиться відмітка у журналі судового засідання, а також це буде зафіксовано під час повного фіксування технічними засобами судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК).

Стаття 393

таття 389

Недопустимість незаконного впливу на присяжного

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Присяжний під час судового розгляду, виступаючи як суддя, повинен об'єктивно та неупереджено виконувати свої обов'язки, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині (про що і склав присягу (ст. 388 КПК)). Тому на нього забороняється будь-який вплив із боку сторін або інших учасників судового розгляду.

Спілкування учасників судового розгляду відбувається виключно в судовому засіданні шляхом постановления запитань і відповідей на них. Під час відбору присяжного учасники судового розгляду ставлять питання йому, а в процесі судового провадження він має право ставити запитання таким учасникам.

Така норма повинна поширюватися як на основних, так і на запасних присяжних.

Кожна сторона або учасники кримінального провадження можуть впливати на свідомість присяжного своїми аргументами лише у залі судового засідання. Будь-який інший вплив (щодо самого присяжного, його рідних, близьких, майна тощо), який змусить присяжного змінити свою точку зору з приводу того, що відбувається у залі засідання, є незаконним, і тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність (статті 376-379 КК: втручання в діяльність судових органів; погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного; умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною зі здійсненням правосуддя), а також ст. 1853 КУпАП: прояв неповаги до суду.

Стаття 390

Усунення присяжного

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у певних випадках: невиконання ним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 КПК; фактично за порушення присяги (за наявності обгрунтованих підстав вважати, що він у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону).

Коментований КПК не визначає окремо порядок усунення від участі в судому розгляді присяжного за його ініціативою у зв'язку з неможливістю виконувати обов'язки присяжного через поважні причини (хвороба, вагітність тощо). Тому в цьому випадку необхідно керуватися загальними правилами усунення присяжних шляхом прийняття рішення більшістю від складу суду та оформлення мотивованою ухвалою.

2. У кожному випадку порушення питання про усунення присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження відбувається за ініціативою головуючого.

Для прийняття такого рішення суд видаляється в нарадчу кімнату. Рішення про усунення присяжного приймається більшістю від складу суду та оформлюється вмотивованою ухвалою.

Як видається, це рішення має прийматися всім складом суду (аналогічно як і про відвід суду-ч. 1 ст. 81 цього Кодексу). Тому присяжний, усунення якого ініціюється, також бере участь у голосуванні.

3. Якщо рішення позитивне і присяжного усунуто зі складу суду, його місце займає запасний присяжний. У даному випадку судовий розгляд продовжується. Якщо запасний присяжний відсутній, обрання нового присяжного відбувається за правилами, визначеними ст. 387 КПК. Після обрання у такому випадку трьох присяжних (один - основний, два - запасні) судовий розгляд розпочинається спочатку.

Якщо відбувається заміна основного присяжного запасним, то додатково відбір запасних присяжних не проводиться.

Стаття 391

Порядок наради і голосування в суді присяжних

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

3. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий (завжди професійний суддя). Він послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК (питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку).

2. По кожному з поставлених питань проводиться відкрите голосування. Головуючий голосує останнім. Він же веде підрахунок. Усі питання вирішуються простою більшістю. Для того щоб думка професійних суддів не впливала на присяжних, доречно, щоб вони голосували після присяжних.

3. Під час голосування ніхто зі складу суду не може утриматися. Виняток з цього правила становить питання про міру покарання, якщо раніше судця чи присяжний вже проголосував за виправдання обвинуваченого. У такому випадку його голос додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для цього обвинуваченого.