Склад робіт з екологічного аналізу під час створення проекту

Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

На передпроектній стадії визначають категорію і тип проекту. Оціню­ється масштаб робіт з екологічного аналізу, якісний та кількісний склад коман­ди з екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які потрібно виконати при підготовці екологічного аналізу. Залежно від ступеня впливу на навколишнє середовище розрізняють чотири категорії проектів.

Категорія А — проекти, що рідко мають негативний вплив на довкілля. Це переважно об'єкти соціальної сфери, освіти, охорони здоров'я, ринкової інфра­структури і т. ін. У таких проектах їх вплив на навколишнє середовище мінімальний.

Категорія Б - проекти зі значним негативним впливом на навколишнє сере­довище, але до яких можна швидко застосовувати заходи, спрямовані на пом 'як-шення цього негативного впливу. До них можна віднести проекти сільського господарства, програм інтенсифікації врожаю, використання агрохімікатів, роз­ведення риб, обладнання для рибного промислу, невеликих проектів зі зрошуванім та осушення, постачання води та поліпшення її якості, розвитку будівництва житла, реконструкції і спорудження доріг, комунікацій, розробки підземних корисних копалин (не всіх), прокладання непотужних ліній електропередачі (ЛЕП) тощо. Для таких проектів на підставі чинних законодавчих актів і нормативів слід розробляти перелік і заходи з охорони навколишнього середовища.

Категорія В — проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля. До них відносять такі проекти: масштабне зрошування та осушення, управління водними ресурсами, розробка нових земель для сільського господарства і міського будівництва, прокладання нових магістральних шляхів, особливо через ліси або інші зони навколишнього середовища, спорудження нових аеропортів, великих мостів і гаваней (портів), великомасштабне постачання води, санітарні проекти з оздоровлення та очищення грунту, середньо- і великомасштабні енергетичні споруди, будівництво промислових підприємств, великих водосховищ тощо.

Аналіз навколишнього середовища для таких проектів має бути ретельно розроблений на стадії підготовки проекту. Він є невід'ємною частиною при вивченні можливості реалізації проекту.

Категорія Г — проекти, спрямовані на навколишнє середовище. Це проекти з розвитку лісового господарства, управління землями, ґрунтами, проекти рибного і сільського господарства, інтегровані дії у рамках боротьби із сільськогосподарсь­кими паразитами; охорону дикої природи і створення резервних та національних парків (заповідників), установ з охорони навколишнього середовища. Аналіз довкілля і розробка заходів управління є невід'ємною частиною таких проектів.

На стадії визначення ідеї проекту визначають основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища та оцінки природних ресурсів, вивчають програми розвитку країни, можливість використання національних ресурсів, ступінь можливого забруднення та негативного впливу на навколишнє середовище.

На стадії формування та підготовки проекту здійснюється аналіз навко­лишнього середовища. Це дозволяє доповнити проект необхідною інформацією з погляду небезпечних для нього чинників і уникнення у майбутньому помилок, виправлення яких може дорого обійтися суспільству, а в деяких випадках взагалі неможливе. За цим розглядаються потенційно можливі наслідки проекту для навколишнього середовища, що вимагає проведення первинної експертизи довкіл­ля. У разі необхідності здійснюється детальний аналіз умов навколишнього середо­вища, потенційного впливу проекту на нього та можливості його поліпшення.

Під час розроблення проекту (на стадії розробки) аналіз довкілля об'єднується з визначенням технічних, iнституційних, соціальних, фінансових та економічних аспектів. Залежно від величини і категорії (типу) проекту та чутливості місця його розташування під час аналізу потенційного впливу на людське і природне середовище може виникнути потреба в проведенні всебічного аналізу. На цьому етапі, як правило, розглядають альтернативні варіанти проекту або заходи з контролю чи зменшення його негативного впливу на навколишнє середовище.

Детальний аналіз проекту здійснюють, щоб урахувати всі види витрат, які виникають під час здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і контролю за ним, а також залишкового впливу на довкілля. Аналіз навко­лишнього середовища є складовою передінвестиційних досліджень, коли паралельно (одночасно) з технічним обґрунтуванням проекту вивчають його інвестиційні можливості. Це зумовлено тим, що:

1. Результати аналізу навколишнього середовища можуть бути враховані в
технічній оцінці як можливі витрати, оскільки додаткові дослідження,
вивчення альтернатив, розробка заходів і впровадження нових, еколо­гічно прийнятних прийомів реалізації проекту можуть збільшити витра­ти та уповільнити використання проекту;

2.При аналізі навколишнього середовища може ефективно використовуватися
зібрана під час проведення технічного аналізу деталізована інформація, що
дозволить уникнути дублювання зусиль фахівців, які готують проект.

Вибір проекту здійснюється не тільки за критеріями його комерційної прибутковості, а й життєздатності у навколишньому середовищі. Не кожний позитивний або негативний вплив на довкілля може бути відразу ж оцінений кількісно і фінансово. Тому рішення слід приймати на підставі чинних еколо­гічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між явними грошовими надходженнями і вигодами та неявними витратами, що виникають стосовно навколишнього середовища. Ступінь наслідків для навколишнього середовища залежить не тільки від категорії проекту. На довкілля впливає і місце розташування проекту, й інші фактори.

Незалежно від категорії проекту його екологічний аналіз проводиться за схемою у такій послідовності:

1. Аналіз первинних екологічних умов.

2. Оцінка потенційного безпосереднього або опосередкованого впливу
проекту на навколишнє середовище.

3. Проведення екологічного аналізу альтернативних варіантів проекту.

4. Розробка заходів щодо запобігання, скорочення або компенсації
негативного впливу на навколишнє середовище.

5. Екологічна підготовка менеджменту та персоналу.

6. Екологічний моніторинг.

Перший етап - це характеристика та аналіз екологічних умов, у яких ви­конується проект, що потребує від виконавця дати опис природно-геогра­фічного середовища проекту, його фізичного та біологічного балансу, всіх аспектів, безпосередньо пов'язаних з його реалізацією.

На другому - визначають позитивні і негативні наслідки, які будуть, якщо здійснення проекту і заходів щодо усунення їх неможливо ліквідувати. На цьому етапі розробляють заходи, спрямовані на охорону навколишнього середовища.

Третій етап передбачає визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, наприклад місць розташування, технології і т. ін. Для кожної альтернативи треба визначити вигоди та витрати із застосуванням економічних співвідношень, інституційної відповідності місцевим умовам і вимогам.

Четвертий етап. Після визначення альтернатив розробляють заходи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

На п'ятому етапі розробляють заходи з підготовки керівництва та спеціалістів, які відповідали б за екологічну безпеку проекту, здійснювали б заходи з охорони та контролю стану навколишнього середовища.

На шостому, заключному етапі екологічної діагностики проекту роз­робляють план поточного контролю стану навколишнього середовища і впливу проекту на нього, конкретизують види цього контролю, визначають осіб та установи, які мають його здійснювати, оцінюють вартість заходів контролю.

3. ТИПИ ВПЛИВІВ ПРОЕКТУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Визначення типів впливу проекту на навколишнє середо­вище та оцінка його екологічних наслідків є головною складовою екологічного аналізу інвестиційного проекту. Така оцінка базується на чинному законодавстві, що регулює питання охорони навколишнього середовища країни, в якій реалізу­ється інвестиційний проект.

Впливи проекту на навколишнє середовище можна класифікувати за відповідними критеріями:

• час дії;

• можливість усунення;

• спосіб впливу;

• охоплення території;

• походження;

• можливість акумулювання наслідків.

За часом дії вони можуть бути постійними і тимчасовими, за можливістюусуненн я — такими, що можна виправити і не можна виправити, за способомвпливу - безпосередні і опосередковані, за охопленням території - локальні і досить поширені, за походженням - первинні і вторинні, за можливістю акумулювання наслідків - накопичувальні і ненакопичувальні.

Кількісний вимір кожного впливу на навколишнє середовище базується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які супроводжують проект. Визна­чення їх усіх - справа не проста. Серед основних із них можна виокремити такі:

• величина території;

• чисельність населення, що перебуває під впливом екологічних наслідків
проекту;

• ступінь змін, деградації, зникнення природних ресурсів;

• швидкість погіршення екологічного стану і час, необхідний для його
стабілізації або поліпшення;

• ступінь незворотності змін в екосистемах.

Визначаючи величину впливу проекту на навколишнє середовище, особливу увагу слід приділяти природним ресурсам, що їх будуть споживати (і особливо тим, що не відновлюються або відновлюються протягом тривалого періоду), типу технології, що застосовується у виробничому процесі, а також факторам контролю забруднення довкілля середовища.

4. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦІНКИ ВПЛИВУ ПРОЕКТУ НА ДОВКІЛЛЯ

Існує велика кількість методів, які використовують для екологічного аналізу інвестиційних проектів. До них відносять складання карт, списків або матриць наслідків, присвоєння балів, рангів або рейтингів, утворення ланцюж­ків «витрати - умови - ефективність». Кожен із них допускає певний ступінь спрощення в оцінці результатів.

В умовах можливої альтернативи практичної реалізації проекту або вибору одного з варіантів доцільно розглянути кілька з цих методів.

Але всі вони найбільш ефективні для оцінки впливу проекту на довкілля лише на підготовчій стадії, коли проект ще не функціонує. При реалізації проекту в умовах діючого виробництва ці методи оцінки неприйнятні.

Для оцінки діючого проекту на довкілля потрібно:

• виконати аналіз технологічного процесу виробництва з метою
виявлення джерел впливу, виділення та викиду шкідливих речовин.
Результатом цього аналізу є визначення в технологічному процесі місць
входу і виходу природних ресурсів, виділення шкідливих речовин,
характеристика джерел забруднення, природоохоронного устаткування
і природозахисних заходів, для яких розраховують їх фактичну
ефективність;

• визначити показники інтенсивності, величини небезпеки впливу, що
залежить від кількості викиду шкідливих речовин та їх індивідуальних
властивостей;

• виявити форми порушення та забруднення природного середовища і
визначити їх параметри. На цьому етапі обстежують зони впливу
виробництва на навколишнє середовище та встановлюють наслідки
забруднення;

• оцінити наслідки змін зовнішнього середовища від впливу проекту з
використанням інтегральних показників.

Отже, всі функціональні зміни в екологічній системі за результатами впливу проекту можуть бути представлені як порушення чи забруднення екосистеми. З метою ретельного визначення необхідних витрат, можливостей суспільства здійснити природоохоронні заходи, оцінка збитків негативного впливу різних проектів на екосистему в цілому має бути наведена у вартісних показниках.

Сучасна міжнародна практика аналізу екологічних наслідків проекту найчастіше застосовує методи, що базуються на визначенні ринкової ціни виробництва товарів та послуг (визначення продуктивності ресурсів, втраченої вигоди, альтернативної вартості), безпосередніх витрат, що пов'язані з реалізацією проекту, до яких належать методи аналізу ефективності витрат і превентивних витрат (рис.1).

Рис.1. Методи оцінки екологічних наслідків проектів, що використовуються в міжнародній практиці