Навігаційна безпека оцінюється ймовірністю Р відсутності навігаційних пригод на протязі відповідного часу. До навігаційних пригод відносять всі випадки торкання судном ґрунту внаслідок помилок в виборі шляху і проводки по ньому судна. Ймовірність такої події m0 залежить від відстані до небезпечності D і середньої квадратичної похибки m0, з якою відома ця відстань. При розрахунках відстанню до небезпечності слід вважати відстань до ізобати, визначеної судноводієм гранично безпечною. Перетин судном цієї ізобати погрожує зіткненням судна з підводною перешкодою.
Похибка mD залежить від похибки місця судна dМС і похибки розташування небезпеки dПО
(2.10)
Значення dМС дорівнює проекції еліпса похибок місця судна в момент найкоротшого зближення з небезпечністю на нормаль до лінії шляху судна. Таку проекцію називають радіусом-вектором подери еліпса похибок вздовж названої нормалі. Радіус-вектор подери еліпса може бути розрахований двома шляхами:
1) використовуючи формулу
|
|
dМС2 = Cosec2 Δτ [ m12 Sin2 (τ – τ2) + m22 Sin2 (τ – τ1) ], (2.11)
де m1 і m2 – середні квадратичні похибки першої і другої ліній положення;
τ1 і τ2 – напрями градієнтів першої і другої ліній положення;
τ – напрям на небезпеку (в даному випадку напрям перпендикуляра до лінії шляху судна);
Δτ – кут між градієнтами;
2) використовуючи формулу
dМС2 = a2Sin2ψ +b2Cos2 ψ, (2.12)
де a i b – велика і мала полувісі еліпса похибок;
ψ – кут між полувіссю а і лінією шляху судна.
Значення а, в і ψ визначають, використовуючи Додаток 5 в МТ-75. Пояснення роботи з Додатком 5 наведено на с. 54-55 МТ-75.
dПО характеризує похибку, з якою відомо положення небезпеки (небезпечної ізобати). Похибка положення небезпечної ізобати обумовлена похибкою планового положення ізобат (глибин) по нормалі до лінії шляху судна. Ця похибка відображає точність гідрографічних і картографічних робіт, а також деформацію морських карт під впливом температури і вологості, і оцінюється для тиражного відтиснення карт середньою квадратичною величиною 1мм в масштабі карти [7, с.194].
dПО = 1 мм × С, (2.13)
де С – знаменник масштабу навігаційної карти.
Далі знаходять нормовану (за величиною mD) відстань до небезпечності по нормалі до лінії шляху
(2.13)
Всі подальші розрахунки показника навігаційної безпеки Р залежать від виду функції розподілу похибок Ф(у). В розрахунках рекомендується використовувати функцію розподілу по Лапласу, яка представлена в табличній формі.
Таблиця 2.11 – Розподіл ймовірностей по Лапласу
У | 2,5 | 3,5 | 4,5 | ||||||
Ф(у). | 0,5 | 0,857 | 0,959 | 0,978 | 0,988 | 0,994 | 0.997 | 0,998 | 0,999 |
Ймовірність Р події, що судно не перетне небезпечну ізобату дорівнює величині Ф(у).
|
|