Проектування вантажної станції

2.4.1 Вимоги до розташування основних пристроїв вантажної станції та порівняльний аналіз схем ВС.

Схема вантажної станції (ВС) залежить від: типу станції (тупикова, наскрізна), розмірів та характеру роботи; площадки, що відводиться під будівництво; розташування підприємств, під’їзних колій, міста; топографічних, геологічних та інші місцевих умов.

Для виконання робот по прийому, відправленню і обробці поїздів та обслуговування пунктів навантаження-вивантаження на вантажних станціях маються колії, сортувальні пристрої, вантажний район (ВР), а в окремих випадках пристрої для екіпірування локомотивів і ремонту вагонів, виробничо-технічні будинки та інші споруди.

Колійний розвиток включає приймально-відправні, сортувальні, навантажувально-вивантажувальні, виставочні, з’єднувальні та ходові колії.

Сортувальні пристрої обираються в залежності від обсягів роботи. При обсягу роботи менше 250 вагонів проектується маневровий витяг, а більше – сортувальна гірка. Корисна довжина витяжних колій проектується не менше ніж на половину состава.

Відповідно до заданих обсягів роботи, плану розташування міста та промислових підприємств рекомендовано до проектування ВС тупикового типу з поперечним розташуванням парків один відносно одного. Колії в парках станції повинні мати корисну довжину, яка встановлена на прилеглих дільницях мережі, або відповідати призначенню парка. Колійний розвиток та розташування основних пристроїв на вантажній станції повинні забезпечувати: вільне пересування вагонів і локомотивів по станції; зосередженість сортувальної роботи по розформуванню-формуванню поїздів та передач, підбиранню вагонів по вантажних фронтах; застосування комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт; мінімальні пробіги автотранспорту; економію земельних ресурсів, які відведені під будівництво, і найменшу протяжність інженерних споруд.

Схеми ВС тупикового типу наведені на рисунку 2.13.

Рисунок 2.13 - Основні схеми ВС тупикового типу

де П - колії прийому поїздів; СВ - колії сортування, формування та відправлення на лінію; С - парк сортування вагонів, що прибули на станцію; ВР - вантажний район; 1 - технічна контора; 2 - пункт технічного обслуговування; 3 - екіпірувальні пристрої для локомотивів; 4 - вагонні ваги; 5,6 - гірка малої потужності; 7 - колії ремонту вагонів; 8 - наскрізні колії вантажного району; 9 - можливість примикання під'їзних колій (п/к)

Рисунок 2.14 - Основні схеми ВС наскрізного типу

де П - колії прийому поїздів; СО - колії сортування, формування та відправлення на лінію; С - парк сортування вагонів, що прибули на станцію; ГД - вантажний район;

Число передач поїздів з сортувальної станції на вантажну визначається за формулою:

(2.21)

де - кількість поїздів, що надходять у переробку та прямують на вантажну станцію (приймається за завданням);

- кількість вагонів у складі вантажного поїзду (приймається за завданням);

- кількість вагонів у составі передачі (приймається за завданням).

В умовах даного курсового проекту приймається, що 30 % вагонів, що надходять на вантажну станцію, подаються на вантажний район. З урахуванням цього рекомендується проектувати ВР тупикового типу при надходженні на ВС до 150 вагонів на добу, а при більшому надходженні - комбінованого типу.

Кількість вагонів, що надходять з вантажної станції на ВР визначається за формулою:

(2.22)

У схемі рисунку 2.13а ВР з тупиковими коліями розташовано паралельно основним паркам. Розформування составів і маневрові операції по подачі-збиранню вагонів зосереджені на одній витяжній колії, що дуже зручно для сполучення операцій по розформуванню та подачі вагонів. Район маневрових операцій віддалено від горловини по прийому та відправленню поїздів. Усі під’їзні колії примикають до однієї горловини. Схему рисунку 2.13а можна застосовувати тільки в тих випадках, коли для розформування составів і подачі-збирання вагонів досить мати один локомотив.

У схемі рисунку 2.13б розформування составів ведеться в одному кінці сортувального парку на витяжній колії І, а подача вагонів на ВР і збирання їх звідти - з іншого кінця через витяжну колію ІІ. Таке розосередження маневрової роботи на два райони доцільно при значних розмірах переробки, коли необхідно мати два маневрових локомотиви. В даній схемі вагони з наскрізних колій ВР будуть убиратися через витяжну колію І. Таким чином, у цій схемі операції по прийому-відправленню поїздів, розформуванню составів і подачі вагонів на ВР можуть виконуватися паралельно, що є істотним достоїнством даної схеми.

У всіх випадках, коли ВР розташовано паралельно основним паркам потрібна площадка значної ширини.

На обраній схемі станції повинні бути передбачені: технічна контора, пневмопошта, засоби зв’язку з клієнтурою та прилеглими станціями, засоби освітлення.

2.4.2 Розрахунок колійного розвитку ВС

На вантажних станціях число колій в парку прийому визначається за формулою

, (2.23)

де - число передач по прийому;

- час заняття колії прийому передачею, хв.;

- коефіцієнт, що враховує відмови пристроїв, =0,01;

k_н – коефіцієнт, що враховує внутрішньодобову нерівномірність руху, k_н =1,4;

- час заняття колії постійними операціями, що не залежить від розмірів руху (приймається за завданням), хв.

, (2.24)

де - тривалість технологічних операцій при обробці передачі на приймально-відправних коліях, (приймається за завданням);

- середній час очікування розформування передачі (приймається 144 хв.);

- тривалість заняття колії при перестановці передачі на витяжну колію, =4,2 хв.

До загальної кількості отриманих колій в парку прийому необхідно додати одну ходову колію.

Оптимальне число сортувальних колій на ВС можна визначити за формулою

, (2.25)

де А, В, Е, Д— параметри, що визначаються відповідно інструкції з нормування маневрової роботи, год. Для середніх умов при виконанні сортування осаджуванням на витяжній колії з уклоном менше 1,5^о/_оо А=0,03; В==0,0023; Е=0,03; Д=0,0005 (якщо маневрова робота виконується ізольованими поштовхами, то А =0,025; В=0,0017);

- вартість локомотиво-години, = 6,5 грн.;

- вартість вагоно-години, =1,5 грн.;

- середнє число вагонів в передачі;

- число призначень;

- приведені витрати на будівництво та утримання сортувальної колії.

Приведені витрати на будівництво та утримання сортувальної колії при відсутності сортувальної гірки визначаються

, (2.26)

де К_п - вартість укладки 1 км колії з урахуванням витрат на виконання земляних робіт и баластування, К_п = 950000 грн;

l_с, - довжина сортувальної колії, км;

n_cтр - число стрілочних переводів, що приходяться на одну сортувальну колію, n_cтр =2;

К_стр – вартість укладання стрілочного переводу та включення його в ЕЦ, К_стр =17000 грн.;

Е_уд – витратна ставка з утримання 1 км колії, Е_уд =12000грн;

Е_сод – витрати, що пов’язані з утриманням одного стрілочного переводу, Е_сод =7000 грн.

В даній роботі корисна довжина сортувальної колії визначається за формулою:

, м (2.27)

де - середня довжина вагона, приймається за завданням, м.

Після визначення числа сортувальних колій необхідно виконати перевірку на умову, чи достатнє колій для заданої кількості призначень.

Якщо , тоді до проектування приймається розрахункова кількість сортувальних колій, якщо , тоді до проектування приймається число сортувальних колій рівним числу призначень.

Довжина горловин вантажної станції:

l_г = , (1.28)

де Σ е - сума міжколійїв станції, м

α – кут хрестовини стрілочного переводу марки 1/9 - 6°20′25″;

2.4.3 Розробка докладної схеми

В даному розділі наводиться докладна схема ВС, яка розробляється в осях колій. Нумерація колій, стрілочних переводів, позначення парків і відстаней між осями колій виконуються за рекомендаціями [1, 8], а також визначаються паралельні переміщення у кожній з горловин станції.

Для обраної схеми станції розробляється технологія роботи с поїздами, що прибувають, розформовуються та відправляються.

Вказуються особливості проектування та технології роботи вантажної станції. Студентам необхідно обґрунтувати обраний тип станції та її розміщення на схемі вузла.