Державне регулювання страхового ринку

Держава, враховуючи екон-ну важливість стр-ння для забезпечення стабільного рівня сусп-го вир-ва та підтримання належного рівня соц захисту громадян, в цих перехідних умовах покликана через свої управлінські ланки усіх рівнів здійснювати регулювання страх-вої діяльності з метою формування цивілізованого страх-го ринку з рівними пра­вами та умовами для всіх його суб¢єктів. В Ук­раїні відбуваються значні зміни у напрямку створення ринкової екон-ки. В сфері страх-ння цей процес передбачає знищення моно­полістичних структур, зменшення частки власності держави у страх-вих компаніях. Ці зміни не означає, що держава повинна зали­шити сферу страх-ння, будувати органи страх-го нагляду. Якщо у керівництва страх-ої компанії бракує досвіду, може виникнути така загроза, як нерентабельне ціноутворення страх-вих послуг, що призводить до непла­тоспроможності страх-вої компанії. З цієї при­чини на перший план виходить державне ре­гулювання, що має за мету захистити інтереси власників страх-вих полісів.

Необхідність держ регулювання:

-з причин нерівності відносин між страховиком і страхувальником;

-договір страх-ння оплачується авансом, од­нак реалізуватась він може лише через дов­гий час. Саме тому, що споживач страх послуг не в змозі оцінити платоспроможність страх-вика протягом усього періоду дії договору сртах-ння, дуже важливо захістити застрах-вану особу і її кошти від неналежного управління з боку страхової компанії. Надійний захист інтересів страх-ника від не­сумлінної діяльності страх-вика перетво­рюється на головну вимогу до державного ре­гулювання страх діяльності.

Держава здійснює регулювання адміністративними, економічними і пропа­гандськими методами.

Адміністративні методи ДР – це інструменти прямого впливу держави на діяльність суб¢єктів ринку. Їхні ознаки: прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встоновлення їхніх обов¢язків, норм поведінки та віддавання ко­манд (наказів, розпоряджень); безальтерна­тивний вибір способів розв¢язання задач, варіанта поведінки; обов¢язковість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність суб¢єктів госп-вання за ухилянні від виконання наказів.

Застосування екон-них методів ДР дає змогу створювати економічні умови, які спонукають суб¢єктів ринку діяти в необхідному для суспільства напрямку, вирішувати ті чи інші завдання згідно з загальнодержавними та приватними інтересами. Регулювання за до­помогою екон-них методів дає змогу суб¢єктам ринку зберегти право на вільний вібір своєї поведінки.

Економічне регулювання здійснюється інструментами фіскальної, бюджетної, подат­ко­вої, грошово-кредитної, амортизаційної та інших напрямів держ економічної політики.

Пропагандисткі методи ДР – це звернення держави до гідності, честі й совісті людини (підприємця і т і). Вони включають заходи ви­ховання, роз¢яснення і популяризації цілей і змісту регулювання, засоби морального за­охочення тощо. Суть цих методів полягає у тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, духовні цінності, моральні позиції, психологічні настанови щодо діяльності держави.