2015-07-21
257
Корекційно-розвивальні завдання:
- створення вдома рідномовного середовища;
- удосконалення навичок сприймати і розуміти мовлення дорослих та інших дітей
- розвиток розмовного, діалогічного та описового мовлення;
- формувати навички використання різних засобів комунікації (виразні рухи, жести, пози, усмішка) в процесі спілкування та самостійного мовлення;
- розвивати розуміння розповідей, сюжетних текстів, казок, загадок, віршів, відповідати на запитання за їх змістом;
- навчати слухати та сприймати звернення дорослого до одного, двох, кількох дітей;
- розвивати різні способи словесної взаємодії з дорослими;
- правильно вимовляти знайомі слова, словосполучення, фрази;
- навчати запам’ятовувати та читати вголос невеликі за обсягом вірші, співати дитячі пісеньки;
- навчати слухати, чути й розрізняти інтонації голосу дорослого, звуки природи, музичних інструментів, мовних і немовних звуків;
- збагачувати активний словниковий запас малюка вживанням під час спілкування слів-назв, слів-дій, слів-ознак знайомих предметів з різних сфер життєдіяльності, слів на позначення просторових і часових категорій, слів-назв частин тіла, вбрання та ін.;
|
|
|
- розвиток позитивних емоцій, збережених аналізаторів, гучності та тембру голосу.
| № з/п | Вік | Норми розвитку зрячої дитини | Рекомендації для батьків дитини з важкими порушеннями зору |
| 1. | Від 2 до 3 років | Упродовж цього періоду дитина поступово поповнює свій словниковий запас. У віці 2,5 років її словник має нараховувати щонайменше 50 слів, а до 3 років він збільшується як мінімум до 200 слів. На початку 3-ого року життя вчиться будувати фрази із двох слів. До кінця року має використовувати у своєму мовленні декілька фраз, з трьох слів. Дитина добре обізнана з правилами дотримання черги висловлювання під час розмови, може підтримувати досить змістовну розмову на одну тему, використовуючи фрази, побудовані з 2-3 слів. Починається опанування граматичних навичок: використовує форми множини, закінчення відмінків іменників, прикметників та займенників (я, ми, ви, ти). Хоч іноді й з помилками, але розповідає вивчений з голосу мами дитячий віршик. Розмовляє сама з собою під час гри і її мовлення цілком зрозуміле. | Удосконалюйте вміння дитини вести розмову. Розмовляйте з нею про те, що вона робить. По можливості керуйтеся інтересами вашої дитини. Реагуйте на звуки, жести та слова. Давайте дитині можливість копіювати (повторювати) ваші слова. Задавайте дитині питання, але такі, які не потребують лише відповіді «так» чи «ні», а більш розгорнутої. Невимушено підбадьорюйте дитину під час спілкування. Збагачувати словник дітей словами – іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівниками. Використовувати в мові порівняння, епітети, образні вирази (вовчик-братик, зайчик-побігайчик). Вправляти дітей у правильному вживанні іменників у множині, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі, вживанні іменників з прийменниками в, на, під, дієсловами в минулому і майбутньому часі; підготовляти до оволодіння інтонацією запитання, вигуку. Стежити, щоб діти говорили виразно, не поспішаючи, достатньо голосно. Використовуючи звуконаслідувальні слова, вправляти дітей у вимовлянні їх з різною силою голосу і швидкістю, у правильному вимовлянні голосних (а, о, у, е, і) приголосних (м, н, п, б, т, д, к, г, ф, в). Учити робити видих плавно і протяжне через рот. Привчати дітей відповідати на запитання про щойно сприйняте і побачене раніше. Спонукати їх ставити запитання вихователеві, ровесникам; висловлюватись з приводу зображеного на картині, прочитаного. Стежити за тим, щоб діти говорили фразами (з трьох-п'яти слів). Розвивати вміння розповідати потішки, невеликі вірші, казки. Результати навчально-виховної роботи: діти розуміють тексти віршів, оповідань, казок у супроводі унаочнення та без нього; відповідають на запитання дорослих та звертаються до них із запитаннями; володіють вимовою всіх звуків (крім ш, р); читають напам'ять вірші, розповідають казки; охоче вступають у розмову з дорослими та ровесниками; у словнику дітей має бути до 1200-1500 слів. |
|
|
|
