Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст. 162 ККУ)

Незаконне проникнення до житла чи до ін. володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Об'єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

Його предметом може бути житло або інше володіння особи.

Житлом фіз. особи слід визнавати житловий будинок, квартиру, ін. приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Інше, крім житла, володіння особи - це земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського.

Потерпілим від цього злочину може бути тільки фіз. особа - громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі:

1)незаконного проникнення до житла чи ін. володіння особи - будь-яке вторгнення у житло, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав.

2)незаконного проведення в них огляду чи обшуку - це проведення такої слідчої дії, як огляд жит. приміщення чи ін. володіння особи з недотриманням вимог щодо підстав його проведення або з порушенням процес. порядку його проведення Відповідно до крим.-процес. законодавства, огляд житла чи ін. володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням встановленого законом порядку. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з переслідуванням осіб, які підозрюються у вчин. злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи ін. володіння особи може бути проведено без постанови судді.

3)незаконного виселення - виселення із займаного житлового приміщення за відсутності підстав або з порушенням порядку, встановлених законом. Відповідно до чинного законодавства примусове виселення громадянина із житла може мати місце лише за рішенням суду у визначених законом випадках. Незаконним слід визнавати також виселення, здійснене не уповноваженою на те особою.

4)ін. дій, що порушують недоторканність житла громадян - до них може бути віднесено самовільне вселення до чужого житла, тимчасове використання житла без згоди його власника, незаконне проведення виїмки тощо. Порушення недоторканності житла у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна, необхідності затримання злочинця, у т. ч. шляхом проведення з недотриманням установлених процесуальним законом вимог огляду чи обшуку, не утворює складу злочину, передбаченого ст. 162.

Закінченим цей злочин вважається з моменту вчинення описаних у диспозиції ч. 1 ст. 162 дій.

Суб'єкт злочину загальний.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.

Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є вчинення його:

1) службовою особою;

2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.