2015-07-14
476
Родовим об’єктом діяння, описаного у ст. 140 КК, є життя та здоров’я людини. Основний безпосередній об’єкт цього злочину — здоров’я людини.
З об’єктивної сторони цей злочин характеризується двома діяннями. Перше з них — невиконання професійних обов’язків (тобто, коли не відбувається вчинення тих дій, котрі в силу виконуваної роботи мали бути здійсненими) — виражене у формі бездіяльності. А друге — неналежне виконання професійних обов’язків (тобто, якщо обов’язки виконуються не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як того вимагають інтереси професійної діяльності) — у формі активних дій. Це зокрема, такі діяння: несвоєчасний або неправильний діагноз захворювання, залишення хворого без належного медичного догляду, переливання крові іншої групи, залишення сторонніх предметів в організмі хворого під час хірургічної операції, застосування неправильного лікування, недостатній контроль за медичною технікою, порушення правил виготовлення, зберігання або застосування лікарських засобів, невстановлення належного лікувально-охоронювального режиму для хворих, які страждають на психічні розлади, невиконання медсестрою вказівки лікаря щодо застосування до хворого ліків чи процедур тощо.
Суб’єкт злочину — спеціальний. Ним може бути тільки медичний або фармацевтичний працівник. Але згадані особи можуть бути суб’єктом розглядуваного злочину не лише в силу факту наявності у них професійного статусу медичного або фармацевтичного працівника, а саме внаслідок невиконання чи неналежного виконання ними своїх обов’язків, які ними здійснюються чи мають здійснюватися під час виконання професійної діяльності, пов’язаної з наданням допомоги хворому.
Із суб’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 140 КК, є необережним.
