Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності

Злочини проти довкілля – це діяння, що посягають на відносини у сфері охорони довеілля й екологічної безпеки. Злочинами проти власності визнаються передбачені ККУ діяння, що посягають на економічні відносини власності й спрямовані проти чужого майна.

Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності проводиться по-перше за - об`єктом.. Об`єктом злочинів проти довкілля є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, його науково обгрунтованого раціонального використання і відновлення природних ресурсів, охорони нормального екологічного стану біосфери. Об`єктом же злочинів проти власності виступають відносини власності. По-друге, за суб`єктивною стороною. Адже, більшість злочинів проти власності характеризуються виною у формі умислу. Обов`язкові ознаки більшості злочинів проти власності – корисливий мотив і мета отримання незаконної наживи. Суб`єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується складною виною: умислом або необережністю щодо діяння і необережністю щодо наслідків. Деякі з екологічних злочинів можуть бути вчинені тільки умисно (незаконна порубка лісу).

По-третє, за суб`єктом. Так Суб`єктами злочинів проти довкілля є як правило службові і інші сооби, на яких законом покладений обов`язок дотримуватися спеціальних правил у сфері охорони навколишнього середовища. Суб `єктами ряду екологічних злочинів може бути будь-яка фіз особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років (забруднення або псування земель). В той час як суб`єктами більшості злочинів проти власності можуть бути фізичні осудні особи які досягли 14-річного віку (крадіжка, грабіж, вимагання), або з 16 річного вік – за всі інші злочини цієї групи. По-четверте, за предметом, яким виступає майно в злочинах проти власності, а в деяких екологічних злочинах – природні ресурси (надра, водні, лісові ресурси).