Творці й прихильники рукописної книги

З виникненням і поширенням друкарства рукописна книга

не відходить відразу на задній план. Навпаки, вона певний

час активно розвивається, знекровлюючись, щоправда, у

нерівній конкуренції зі своєю новоствореною посестрою.

Рукописання, як і друкарство, особливо в епоху Просвітництва,

стало для значної частини людей формою бізнесу;

продажна ціна рукописних книг була значно вищою від друкованих.

Тому майстри-каліграфи й численні представники

їхніх цехів чинили на початку справжній опір своїм новим

конкурентам.

122__________________________________________ ІІОЧАТК-Ц ДРУКАРСТВА В СВІТІ

Значення Нині, з висоти кількох століть тріумфаль-

друкарства: ного ходу планетою Земля друкарського

редакційно- винаходу, важко переоцінити його значен-

видавничий ня для цивілізайційного поступу людства,

аспект Раптове вторгнення техніки в царину духу

кардинально змінило напрямок розвитку

і матеріального виробництва в цілому, і матеріальної культури

зокрема. У відкритті Йогана Гутенберга, звичайно ж,

було більше позитивів на противагу тим обмеженим застереженням,

про які йшлося вище.

Маємо тут справу з цілим рядом значеннєвих аспектів,

які потребують грунтовного розгляду, але в цьому контексті

їх варто лише окреслити: економічних, культурно-історичних,

політичних, соціальних, наукових, мистецтвознавчих,

мовних.

Змістове наповнення кожного з них можна легко зробити,

розмірковуючи, скажімо, над цими влучними висловлюваннями

видатних мужів різних епох і країн:

Академік В. Вернадський:

“Книгодрукування виявилося тим могутнім знаряддям,

яке зберегло думку особи, збільшило її силу стократ... Ми

можемо і повинні починати історію нашого наукового світогляду

з відкриття книгодрукування”.

Франсуа Рабле:

“Нині в ходу вишукане і вправне тиснення, винайдене в

мій час за навіюванням Бога, тоді як гармати були вигадані

за спонукою диявола”.

Стефан Цвейг:

“Ні одному джерелу енергії не вдалося створити такого

світла, який випромінює іноді маленький томик, і ніколи

електричний струм не володітиме такою силою, якою володіє

електрика, закладена у друкованому слові”.

Віктор Гюго:

“Винайдення друкарства — видатна історична подія.

У ній — зародок усіх революцій. Вона є зовсім іншим засобом

вираження людської думки; мислення набуває нової

форми, відкинувши стару.. Воістину, друкарство — це та ж

споруда, яка росте вгору нескінченними спіралями; у ньому

таке ж переплетення мов, невпинна діяльність, невтомна

Ствердження друкаретва в Свропі І евіті 123

праця, завзяте змагання всього людства; в ньому — обітова-

ний притулок для думки на випадок нового всесвітнього потопу,

нового нашестя варварів. Це друга Вавілонська вежа роду

людського”.

У контексті ж редакційно-видавничої справи значення

запровадження нового способу творення і множення текстів

полягає в наступному:

1. Друкарство розпочало переломну добу в бутті

книги.

2. На відміну від рукописного книготворення тут поступово

здійснюється спеціалізація працівників на окремих етапах

підготовки і друкування книги, шо пізніше призвело до

відокремлення видавничих та друкарських процесів і паралельного

розвитку двох взаємно залежних, але самостійних

підрозділів — видавництв і друкарень.

3. Із збільшенням обсягу книговидань від друкарень поступово

відокремлюються допоміжні виробничі підрозділи,

які згодом розростаються в цілі підприємства, працюючи з

друкарями за угодою, — словолитні, палітурні, граверні майстерні,

папірні.

4. Відбулося спрощення і скорочення процесу книгови-

робництва, здешевлення його вартості.

5. Закладалися нові принципи редагування і виправлення

текстів.

6. З ’явилися спеціальні видання, адресовані для редакторів,

коректорів, правшиків.

7. Започатковувалися елементи одності, уніфікації

(висловлюючись сучасною термінологією, стандартизації)

тексту.

8. Окреслювалася типова для наслідування зовнішня конструкція

і внутрішня структура друкованого продукту.

9. Утвердилися нові засади видавничої естетики.

10. Прискорився процес оформлення і ствердження правопису

тієї чи іншої мови.

11. Виникла необхідність у підготовці кадрів друкарів і

редакторів.

12. Слідом за творенням книг друкарство спонукало виникнення

періодичних друкованих органів, а відтак і становлення

журналістики і як однієї з форм суспільно-політичної

діяльності, і як професії.__