Платіжний баланс – це співвідношення між платежами, які здійснені економічними суб’єктами даної країни в інших країнах та надходженнями, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період (квартал, рік).
Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а якщо є перевищення платежів над надходженнями, то це пасивний баланс.
За формою платіжний баланс є зведеним статистичним звітом за певний період, в якому відображено всі реальні економічні стосунки між резидентами й нерезидентами держави.
В балансі відображено:
· результати експортно-імпортних операцій;
· стан валютних коштів;
· факти зміни прав власності;
· різні вимоги і зобов’язання;
· накопичення і витрата валютних резервів.
Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис – на кредит за однією статтею і на дебет за іншою.
Коли має місце безоплатне передавання економічних цінностей, то ця операція відображається подвійним записом у статті “трансферти”.
За характером операцій платіжні баланси включають такі розділи:
1. Баланс поточних операцій:
Включає статті:
· баланс товарів і послуг (торговельний баланс);
· чисті доходи;
· поточні трансферти.
2. Баланс капіталів та фінансових операцій:
· прямі та портфельні інвестиції;
· іноземні кредити;
· капітальні трансферти.
Описує рух капіталу між країнами.
Резервні активи.
Відображають платоспроможність країни перед іншими країнами та міжнародну валютну ліквідність.
Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:
1. нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція.
2. циклічні коливання економіки.
3. ріст закордонних державних видатків.
4. мілітаризація економіки і військові видатки.
5. змінив міжнародній торгівлі.
6. негативний вплив інфляції.
7. форс-мажорні обставини: стихійні лиха, переворот тощо.
Банківські послуги.
Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:
1. Використання золотовалютних резервів держави.
2. Залучення зовнішніх джерел фінансування.