Педагогічна технологія

- змістовна техніка реалізації навчального процессу (Беспалько В.П.);
- опис процесу досягнення запланованих результатів навчання (Волков І.П.);
- ретельно продумана модель сучасної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу із безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів та вчителя (Монахов В.М.);
- система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, яка базується на наукових засадах, така, що запрограмована щодо часу і простору та призводить до заздалегіть запланованих результатів (Селевко Г.К.)

Художньо – педагогічна технологія - система організації освітнього простору яка детермінується закономірностями художньо - естетичної свідомості і діяльності.

Серед великої кількості видів педагогічних технологій найбільш прийнятними для художньо-естетичної освіти виступають наступні:

- інтерактивні

- ситуативно-ігрові

- проблемно-евристичні.

Розглянемо їх з точки зору використання на уроці художньої культури.

Інтерактивні технології спираються на безпосереднє спілкування під час освітнього процесу, при чому спілкування здійснюється як між вчителем та учнями, так і між учнями. Даний вид технології передбачає більшу активність дітей, їх творчу свободу, можливість неформальної дискусії, вільне викладання матеріалу. Вчитель та учні об’єднуються у групи, які самостійно обмінюються думками, обговорюють, аналізують інформацією, при тактовному керуванні вчителем комунікативного поля.

Види інтерактивних технологій:

- Робота в групах;

- «Case –study» (НКС – навчальні конкретні ситуації);

- Мозковий штурм;

- Змагання;

- «Insert» (індивідуальні експрес роздуми, асоціативні есе);

- Бліц - опитування;

- Анкетування;

Найбільш популярною інтерактивною технологією є «робота в групах» - учні розбиваються на невеликі групи(найбільш зручні 4 осібні – об’єднання двох парт). Вчитель дає завдання кожній з груп, час на обговорення,аналіз, та фіксацію результатів, і потім кожна з груп проводить презентацію свого питання.

Ситуативно – ігрові технології базуються на явище гри, тобто на інтеграції двох видів діяльності -освітньої та ігрової. Ігрова діяльність первинна для людини, тому учні із задоволенням приймають правила та беруть участь у подібних формах роботи. В процесі ігрової ситуації без зайвої напруги та дидактичності формуються необхідні навчальні установки, отримується необхідна інформація, засвоюються практичні дії, формується відчуття колективу, комунікативні компетенції, мовленева культура, розвивається творчість. Після проведення подібних заходів на уроці полегшується контакт із учнями, які здебільшого відчувають цікавість, задоволення, тобто є висока мотивація, емоційна насиченість навчанням.

Окрім позитивних боків звернення до ситуативно – ігрових технологій є, є певні складнощі:

- звикання учнів, вимоги до повторів гри, бажання розваг;

- складність у підготовці та проведенні вчителем ігрових технологій, які вимагають емоційної лабільності, доброзичливості, акторських вмінь;

Ігрові технології дуже популярні на уроках естетичного циклу, бо вони відповідають змісту галузі. Форми їх різноманітні та залежать від мети етапу уроку та вміння вчителя. Цікавою ігровою технологією є «Квест» - ланцюжок питань, сформульованих у вигляді загадок, чи питань, при цьому відповідь на попереднє питання має відношення до наступного.

Проблемно – евристичні технології спрямовані на вирішення проблемних ситуацій на уроці. Тобто стикаючись із ускладненням в ході навчального процесу учень повинен самостійно знайти вихід із ситуації за допомогою опорних знань, таким чином активізується інтелектуальна, творча, емоційна діяльність на уроці. Змістом даної технології стає власне отримання знання, відповіді на поставлене проблемне питання. Використання даної технології на уроці художньої культури має великий потенціал: аналіз засобів художньої виразності нових невідомих творів, виведення закономірностей, які притаманних для певного художнього стилю, визначення характерних рис творчості автора – все це може стати проблемним завданням.