Локомотивна відкатка

7.2.1 Відкатку контактними електровозами допускається здійснювати:

в шахтах безпечних за газом або пилом - в усіх виробках;

в шахтах (рудниках) І і ІІ категорій за газом або небезпечних за пилом - в головних відкатних виробках зі свіжим струменем повітря з дозволу технічного керівника підприємства; в усіх інших виробках цих шахт (рудників) необхідно застосовувати акумуляторні електровози у виконанні, допущеному для газових шахт (рудників).

В шахтах (рудниках) з локомотивною відкаткою необхідно згідно з проектом обладнувати локомотивні і вагонні депо для огляду і ремонту локомотивів та вагонеток, а також гаражі для локомотивів у разі їх кількості - більше трьох.

Випускати локомотиви на лінію дозволяється тільки після їх огляду спеціально призначеною для цього посадовою особою ВШТ.

7.2.2 У разі розробки покладів, небезпечних за раптовими викидами корисної копалини, газу і суфлярними виділеннями, відкатку акумуляторними електровозами дозволяється здійснювати тільки у виробках зі свіжим струменем повітря за умови наближення електровозів до очисних вибоїв не ближче як на 50 м. В підготовчі виробки, що проводяться по породі на шахтах (рудниках) із покладами, небезпечними через раптові викиди корисних копалин і газу, дозволяється заїзд акумуляторних електровозів за умови, якщо відстань від виробки до небезпечних покладів буде не меншою як 5 м і вміст метану у виробках не більше за 0,5%.

7.2.3 Необхідно передбачати такі умови для локомотивної відкатки, щоб гальмовий шлях рухомого складу на переважаючому уклоні у разі перевезення вантажів не перевищував 40 м, а під час перевезення людей – 20 м.

В окремих випадках у прямолінійних виробках з витриманим поздовжнім профілем, по яких не дозволяється рух людей, допускається за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці збільшувати гальмовий шлях під час перевезення вантажів.

7.2.4 В головній і хвостовій частинах рухомого складу, що рухається, необхідно встановлювати світлові сигнали: на локомотиві – світильник з білим світлом (фари), а на останній вагонетці – світильник з червоним світлом або, за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці, світлоповертач (катафот). У разі руху локомотива без вагонеток світильник з білим світлом необхідно встановлювати на передній частині по ходу локомотива, а світильник з червоним світлом – на задній.

7.2.5 Для відкатки контактними електровозами допускається використовувати постійний струм напругою не вищою за 600 В. Контактну мережу постійного струму в підземних виробках необхідно влаштовувати з позитивною полярністю, а рейкові колії – з негативною.

7.2.6 Для контактної мережі необхідно використовувати контактний провід з перерізом не меншим за 65 мм² по міді.

Експлуатувати дозволяється контактний провід, який зношений не більше як на 30% - для проводу перерізом 100 мм² і не більш як на 20% - для проводу перерізом 65 і 85 мм².

Допускається застосовувати сталеалюмінієвий контактний провід перерізом не менше за 110 мм² по алюмінію.

7.2.7 Під час відкатки контактними електровозами усі стики рейок, елементи стрілочних переводів і хрестовин необхідно з’єднувати перемичками або зварюванням так, щоб опір стику електричному струму не перевищував величини опору однієї рейки довжиною 8 м або 0,0006; 0,0005; 0,0004 Ом, відповідно, для рейок типу Р24, Р33 і Р38 і 0,0003 Ом для рейок типу Р43 і Р50. Не менше одного разу на 2 роки необхідно вимірювати опір стиків. Усі нитки рейкових колій відкатної виробки не менше як через кожні 50 м слід надійно з’єднувати між собою провідником, опір якого еквівалентний опору мідного проводу перерізом не меншим за 50 мм².

7.2.8 Усі рейкові колії, не призначені для відкатки контактними електровозами, в місцях стику зі струмопровідними рейками необхідно електрично ізолювати від останніх в двох точках, що розміщені одна від другої на відстані максимально можливої довжини рухомого складу.

7.2.9 Контактний провід необхідно підвішувати на висоті не меншій за 1,8 м від головки рейки. На посадочних і навантажувально-розвантажувальних площадках, а також в місцях сполучення виробок, по яких рухаються люди, з тими виробками, де є контактний провід, його треба підвішувати на висоті не меншій за 2 м.

Відстань від контактного проводу до конуса навалу руди або породи у вагоні слід витримувати не меншою за 200 мм.

Контактний провід в пристволовому дворі на ділянці руху людей до місця посадки у вагонетки необхідно підвішувати на висоті не меншій за 2,2 м, а в інших виробках пристволового двору – не меншій за 2 м від рівня головки рейок.

На період спуску і підйому зміни працівників контактний провід в пристволовому дворі необхідно відключати на відстані не менше як 50 м від ствола. У разі механізованого перевезення людей контактний провід необхідно відключати на усій відстані від ствола до місця посадки людей у вагонетки і над місцем посадки. Контактний провід допускається не відключати, якщо на вказаній ділянці він огороджений від випадкового доторкування.

7.2.10 Для контактних електровозів з напругою в мережі до 50 В контактний провід в неосновних виробках допускається підвішувати на висоті не меншій за 1,6 м.

7.2.11 На території промислової площадки шахти (рудника) або штольні контактний провід допускається підвішувати на висоті не меншій за 2,2 м від рівня головки рейки за умови, якщо відкатні колії не пересікають проїзних і пішохідних доріг. В місцях перехрещення доріг висоту підвішування проводу необхідно приймати у відповідності до вимог Інструкції щодо улаштування та обслуговування залізничних переїздів підприємств системи Міністерства чорної металургії СРСР, затвердженої Міністерством металургії СРСР у 1989р.

7.2.12 Контактний провід в підземних виробках необхідно підвішувати еластично (на відтяжках). Відстань між точками підвішування контактного проводу необхідно витримувати не більше за 5 м на прямолінійних і за 3 м на криволінійних ділянках колії.

7.2.13 В місцях, де потрібне збереження висоти підвішування контактного проводу (перетинання з уклонами і бремсбергами, перехід через вентиляційні двері), його необхідно підвішувати жорстко.

7.2.14 Відтяжки контактного проводу з обох його боків необхідно ізолювати від тролейтримача, причому відстань від тролейтримача до кожного ізолятора необхідно приймати не меншою за 0,3 м. В місцях підвішування контактного проводу відстань тролейтримача до верхняка кріплення необхідно приймати не меншою за 0,2 м. Відстань від струмоприймача електровоза до кріплення виробки необхідно витримувати не меншою за 0,2 м.

7.2.15 Контактну мережу необхідно секціонувати вимикачами, відстань між якими необхідно приймати не більше за 500 м. Секційні вимикачі необхідно встановлювати також на усіх відгалуженнях контактного проводу.

В усіх випадках необхідно передбачити захист контактної мережі від віддалених струмів короткого замикання (падіння контактного проводу на рейкову колію, електровоз, состав, дотик струмознімачем металоконструкцій тощо) незалежно від віддалення місця замикання від тягової підстанції з селективним вимиканням пошкодженої ділянки контактної мережі або фідера тягової підстанції.

В контактних мережах двоколійних і багатоколійних ділянок контактні проводи допускається з’єднувати паралельно за допомогою вимикачів.

У разі живлення контактної мережі від декількох підстанцій мережі необхідно ізолювати одна від одної.

7.2.16 Контактну мережу необхідно обладнати пристроями або апаратурою захисту від ураження людей електричним струмом.

Контактні електровози треба обладнувати пристроями для зменшення іскроутворення, а в контактних мережах електровозної відкатки, крім того, необхідно застосовувати огородження контактного проводу в особливо небезпечних місцях за умовами ураження струмом.

7.2.17 У разі одночасної роботи на горизонті двох і більше локомотивів необхідно влаштовувати двосвітлову сигналізацію.

Схему розміщення обладнання та обсяг двосвітлової сигналізації необхідно визначати за проектом, який зобов´язаний затвердити технічний керівник підприємства.

Якщо організація руху електровозів на горизонті виключає перехрещення або накладання їх маршрутів, за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці двосвітлову сигналізацію дозволяється не обладнувати.

У виробках з інтенсивною електровозною відкаткою на експлуатаційних горизонтах необхідно обладнувати систему центрального блокування (далі – СЦБ).

7.2.18 У виробках, в яких підвішений контактний провід, через кожні 200 м і на перехрестях їх з іншими виробками і заокругленнями на криволінійних ділянках необхідно вивішувати написи, що світяться “Бережись проводу”. Такі написи слід вивішувати також в районі протипожежних камер, інструментальних, електропідстанцій та інших машинних камер.

На криволінійних ділянках виробок необхідно встановлювати автоматично випереджуючі локомотив сигнали у вигляді написів “Бережись локомотива”.

У відкатних виробках з автоматичними вентиляційними дверима на відстані гальмового шляху від них необхідно встановлювати дозвільний сигнал для машиніста локомотива, що спрацьовує у разі повністю відчинених дверей.

7.2.19 Контактний провід в місцях навантаження із люків, помостів і розвантаження матеріалів з вагонеток або з платформи на період розвантаження (навантаження) необхідно вимикати, огороджувати або обладнати розривом, що виключає можливість доторкання до нього людей в період навантаження (розвантаження), а також під час підйому на навантажувальний поміст.

Роботи з навантаження з люків, що виконуються з розривом контактного проводу, необхідно здійснювати за проектом виконання робіт, який затверджує технічний керівник шахти (рудника).

7.2.20 У разі експлуатації перекидачів з механічним приводом контактну мережу необхідно обладнувати блокіровкою з двигуном перекидача, що виключає можливість перевернення вагонетки за наявності напруги в контактній мережі. Необхідно передбачити вимикання контактної мережі під час кожного повороту барабана перекидача на довжину, яка дорівнює максимальній довжині рухомого складу.

7.2.21 В небезпечних за газом або пилом шахтах (рудниках) ремонт акумуляторних електровозів, пов’язаний з розкриттям електрообладнання, за виключенням заміни плавких вставок, допускається здійснювати тільки в електровозному депо.

7.2.22 Зарядні камери необхідно обладнувати пристроями, що забезпечують механізоване знімання і встановлення батарейних ящиків електровозів.

Заряджати акумуляторні батареї допускається тільки після зняття їх з електровозів.

7.2.23 Заряджати акумуляторні батареї необхідно в заряджальних камерах на заряджальних столах. Під час заряджання акумуляторних батарей кришку батарейного ящика необхідно зняти, а кришки горловин акумуляторів відкрити. Акумулятори і батарейний ящик допускається закривати тільки після припинення газовиділення з акумуляторів, але не раніше як через одну годину після закінчення заряджання. Батарейний ящик перед заряджанням треба надійно заземлювати. Перед випуском акумуляторної батареї із заряджальної камери слід перевірити ізоляцію її від корпусу батарейного ящика. Опір ізоляції однієї батареї слід забезпечити не меншим за 10000 Ом. Ставити під заряджання дозволяється тільки справні та незабруднені акумуляторні батареї.

7.2.24 Електрообладнання в заряджальній камері необхідно застосовувати тільки у вибухобезпечному виконанні.

Допускається застосовувати акумуляторні пробники в нормальному виконанні, але вимірювати ними напруги необхідно не раніше як через 10 хвилин після зняття кришки з батарейного ящика.

7.2.25 Під час руху локомотив необхідно розташовувати в голові рухомого складу. Розташовувати локомотив в кінці рухомого складу допускається тільки під час виконання маневрових і складальних операцій з формування состава на ділянці довжиною не більше як 300 м за швидкості руху до 2 м/с.

На одних і тих же ділянках колії не дозволяється поєднувати відкатку акумуляторними і контактними електровозами, а також поєднувати локомотивну відкатку з іншими видами її.

7.2.26 Не допускаються до роботи локомотиви у разі:

а) відсутності або несправності буферів;

б) несправних зчіплювальних пристроїв;

в) несправних або не відрегульованих гальм;

г) несправних пісочницях або відсутності в них піску (окрім потягів з зчіпною вагою до 2 т);

д) несправних фар або фар, що не світяться;

е) порушення вибухобезпеки обладнання;

ж) несправності сигнальних пристроїв;

и) зношених (більш як на 2/3 товщі) колодках і прокату бандажів більше за 10 мм;

к) знятої кришки батарейного ящика акумуляторного локомотива або несправного її блокувального пристрою;

л) несправності електрообладнання, блокувальних пристроїв і засобів захисту;

м) відсутності або несправності приладів контролю за тиском в пневмосистемі.

7.2.27 Персоналу, який супроводжує состав, дозволяється переводити ручні стрілки тільки за умови зупинки рухомого складу.

7.2.28 До керування локомотивом допускаються тільки особи, які мають відповідну кваліфікацію.

7.2.29 Керувати локомотивом дозволяється лише з кабіни локомотива. Машиністу не дозволяється виходити з кабіни під час руху, а також передавати керування локомотивом іншій особі.

Машиністу не дозволяється залишати локомотив за винятком випадків, коли використовуються спеціально обладнані локомотиви з дистанційним керуванням, наприклад, для роботи в місцях навантаження або розвантаження рухомого складу.

У разі вимушеної відсутності машиніст зобов’язаний вимкнути двигун, загальмувати локомотив, зняти рукоятку з контролера, залишивши фари включеними.

Не дозволяється перевозити на локомотиві матеріали і обладнання.

7.2.30 Під час перерви у відкатці контактними електровозами тривалістю більше зміни контактний провід на ділянці, де роботи припинені, необхідно відключити.

7.2.31 Усі ремонти контактної мережі необхідно здійснювати після вимкнення струму і заземлення контактного проводу на даній ділянці мережі.

7.2.32 Кожний локомотив, що знаходиться в експлуатації, зобов´язані оглядати:

а) машиніст - щозмінно під час прийому локомотива;

б) черговий електрослюсар - щодобово;

в) керівник електровозного депо, а де його немає-механік ВШТ - щотижнево;

г) керівник ВШТ (на соляних шахтах (рудниках) – керівник дільниці гірничих робіт) - один раз в квартал.

Результати оглядів необхідно заносити до журналу, форму якого встановлює технічний керівник підприємства.