Стаття 12. Класифікація злочинів

1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

2. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

4. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

6. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі на певний строк, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин";

Кожна з таких класифікацій може вирішувати конкретні завдання, а тому має і теоретичне, і практичне значення.

10.Поняття складу злочину та його кримінально-правове значення.

Склад злочину – це сукупність установлених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину, описаному в диспозиції Особливої частини КК. Це визначення можна звести до більш лаконічного, сказавши, що склад злочину – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що відтворюють певне суспільно небезпечне діяння, яке визнається злочином.

Склад злочину це завжди конкретне поняття. Склад конкретного злочину зазначається не тільки в нормах особливої частини. Ознаки, якеі происуцщі всім складм злочину або більшості з них, законодавенцуь формулює в Загальнійц частині.

Таким чином, склад кожного конкретного злочину не формулюється в якійсь конкретній одній формі, а розташоване в усьому кодексі.

Склад конкретного складу злочину складається з двох рівнів: один з них базується на індивідуалізації до конкретного факту скоєння суспільно небезпечного діяння, другий рівень- індивідуалізація складу злочину, базується на об’єктивній реальній і ці ознаки впливають на суспільну небезпечність посягання.

Елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Склади злочину діляться на види: В залежності від конструкції і їх суспільної небезпечності.

В залежності від конструкції: Матеріальні (відносяться не тільки діяння, а й наслідки, в тому числі причинний зв’язок); Формальні (відносяться злочини, які не включають в себе суспільно небезпечні наслідки); Усічені (це ті склади злочинів, в яких момент закінчення переноситься в більш ранню стадію злочину).

По ступеню суспільної небезпечності: Прості склади злочину (в яких є базові ознаки); Пом’якшуючи (ті, в яких законодавець понижує небезпеку скоєного); Кваліфікуючі (законодавець суттєво знижує суспільну небезпеку).

Функції складу злочину, як одного з найбільш важливих інститутів, такі:

1) фундаментальна;

2) процесуальна;

3) розмежувальна;

4) гарантійна.