Мельников

162_________________________________________________________________ Розділ З

15. Предко Л., Пашуля П. Термочутливі матеріали —
майбутнє офсетних формних процесів у технології СТР //
Палітра друку. — 2001. — № 5. — С. 50—56.

16. Самарин Ю. М., Сапошников Н. П., Синяк М. А. Допе-
чатное оборудование; Учебн. пособ. — М.: МГУП, 2000. —
208 с. — (Печатньїе системьі Heidelberg).

17. Самборук Н. Копіювальні шари // Друкарство. —

1999. — № 4. — С. 34—35.

18. Технологические инструкции на процесе изготовления
офсетньїх печатньїх форм. — М.: ВНИИП, 1998. — 58 с.

19. Технология изготовления печатньїх форм / Васин Г. И.,
Лазаренко З. Т., Полянский Н. Н. и др. / Под общ. ред. докт.
техн. наук, проф. В. И. Шеберстова: Учебник. — М.: Книга,
1990. — 224 с.

20. Технологія формних процесів: Навч. посіб. / Гранда І. Г.,
Лемак С. О., Пашуля П. Л. та ін. / За заг. ред. проф.
Я. Л. Пашулі. — Львів: Афіша, 2002. — 176 с.

21. Розум О. Ф. Управление тиражестойкостью печатньїх
форм. — К.: Техника, 1990. — 128 с.

22. Розум О. Ф. Физико-химические основьі тиражестойкос-
ти печатньїх форм: Учебн. пособие. — К.: УМК ВО, 1989. — 84 с.

23. Румянцев Ю., Хаджанова С, Мельников О. Джерела
випромінювання в офсетному формному виробництві // Дру­
карство. — 2000. — № 1. — С. 60—61.

24. Румянцев K)._t Хаджинова С, Мельников О. Порівняльні
характеристики офсетних друкарських форм // Друкарство. —

2000. — № 3. — С. 41—43.

25. Справочник по полиграфии / Станкулов Ж. Т., Качин-
Хрисимова Н. Б._} Камбуров Н. Н. и др. — София: Техника,
1984. — 500 с.

26. Чіхонь X., Чіхонь М. Офсетні пластини з термочутли-
вим шаром для технології «computer-to-plate» // Друкарство. —
2000. — № 3. — С. 44—45.

27. Ярема С. М. Технічне редагування: Навч. посіб. — К.:
Ун-т «Україна», 2003. — 284 с.

28. Czichon #., Czichon M. Technologia form offsetowych. —
Warszawa: OWPW, 2002. — 264 s.

29. Jakucewicz S._f Czichon H., Dudziak H. Cwiczenia
laboratoryine z materiafoznawstwa poiigraficznego. — Warszawa:
WPW, 1991. —214 s.

30. Riedl R._} Neumann D., Teubner J. Technologie der
Offsetdruck. — Leipzig: Fachbuchverl,1989. — 392 s.

31. Walenski W. Der Offsetdruck: Eine Einfuhrung in Theorie
und Praxis. — Koln: DuMond, 1991. — 236 s.

МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ

4.1. Папір та картон

4.1.1. Загальні відомості

Папір — це пористо-капілярний матеріал, із масою квадратного метра до 250 г, що складається переважно із рослинних волокон, зв'язаних між собою силами поверх­невого зчеплення, до складу якого можуть входити про-клеювальні речовини, мінеральні наповнювачі, хімічні й натуральні волокна, пігменти й барвники.

Картон — це багатошаровий матеріал, маса 1 м² якого перевищує 250 г. Картон відрізняється від паперу більшою товщиною (від 0,5 до 3 мм).

Виробництво паперу — трудомісткий процес, який пе­редбачає виготовлення паперової маси, відлив та обробку паперу. Залежно від вимог готової продукції, вона може бути додатково каландрована на суперкаландрах. Готовий папір розрізають на рулони заданого формату, пакують і направляють на склад готової продукції. Папір можуть відразу розрізати на бобіни чи аркуші. Папір також крей­дують, можуть піддавати тисненню чи іншій обробці.

Відмінності у виготовлені паперу і картону поляга­ють у тому, що картон є багатошаровим композиційним матеріалом і тому для його внутрішніх шарів використо­вують дешевші волокнисті матеріали, ніж для зовнішніх.

Друкарський папір можна розділити на групи за різними класифікаційними ознаками, а саме: волокнис­тим складом; призначенням (для високого, офсетного, глибокого способів друку); форматом (рулонний і ар­кушевий); способом виготовлення (крейдований і не-крейдований); видом друкарської продукції (газетний, книжково-журнальний, афішний, картографічний); за масою квадратного метра тощо.

У відповідності з діючими в нашій країні нормами папір поділяють на:

№ 1 — целюлозний папір, призначений для друкуван­ня художніх видань (умовний термін користування близько 50 років);