Поняття, види і загальні риси оперативних підрозділів

Діяльність ОП – один із тих видів дер­жавної правової діяльності, який в найбільшій мірі обмежує права громадян на недоторканність, тому їх діяльність перебуває під контролем відповідних оперативних відомств і прокурорсь­ким наглядом, а повноваження ОП, які об­межують тимчасово права громадян, урівноважуються правом громадян оскаржувати дії ОП та отримува­ти необхідну інформацію, передбачену законом.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» послідовно зв'язує питання про надання легітимності ОРЗ за рахунок фіксації їх в переліку повноважень ОП.

Законодавець не обмежився переліком ОРЗ, які можуть здійснювати оперативні підрозділи, а й пояснює окремі аспекти їх застосування. Так, надаючи право працівникам оперативних підрозділів запитувати осіб, законодавець дає їм можливість використовувати і добровільну допомогу громадян. Надаючи можливість оперативним підрозділам здійснювати проникнення в злочинне угрупування, законодавець гарантує негласним працівникам оперативних підрозділів чи залученим до виконання завдань оперативних підрозділів особам збереження в таємниці достовірних даних стосовно їх особистості, правовий захист, якщо вони діяли в стані необхідної оборо­ни чи крайньої необхідності, гарантує соціальний і правовий за­хист у випадках, передбачених законом.

Виходячи із оперативно-розшукового законодавства можна дати таке поняття оперативних підрозділів:

оперативні підрозді­ли органів, які здійснюють ОРД – це організаційно-обособлені управлінські структури, яким в право­вих приписах оперативно-розшукового законодавства і в норма­тивних актах органів, які здійснюють ОРД, визначені завдання, принципи, підстави, компетенція, обсяг повноважень та обов'язків щодо здійснення ОРЗ і інших правових дій з виконання їх завдань.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» суб‘єктами, які здійснюють ОРД, є оперативні підрозділи:

1) Міністерства внутрішніх справ України;

2) Служби безпеки України;

3) Служби зовнішньої розвідки України;

4) Державної прикордонної служби України;

5) Управління державної охорони;

6) Державної фіскальної служби України;

7) органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України;

8) розвідувального органу Міністерства оборони України.

Закон забороняє проведення оперативно-розшукової діяльно­сті іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами.

Оперативним підрозділам властиві такі загальні ознаки:

· вони створюються в складі правоохоронних органів;

· виконують завдання, встановлені оперативно-розшуковим законодавством, відповідно до своєї компетенції;

· використовують в своїй діяльності гласні і негласні пошу­кові, розвідувальні та контррозвідувальні заходи;

· можуть виконувати оперативно-розшукову діяльність в по­вному обсязі або частково, або роботу оперативно-розшукового призначення допоміжного характеру в залежності від наданих їм повноважень;

· працюють під керівництвом посадової особи, яка несе пер­сональну відповідальність за діяльність оперативного підрозді­лу, зокрема за підбір і розстановку оперативних працівників, якісне виконання ними своїх функціональних обов'язків;

· працюють в умовах чітко визначених законом повноважень і відомчої службової підпорядкованості;

· їх діяльність, що пов'язана з використанням негласних за­ходів, носить закритий характер;

· мають в своєму складі посадових осіб, які діють гласно, і посадових осіб, які працюють на конспіративних засадах;

· забезпечують здійснення оперативно-розшукової діяльнос­ті, взаємодіючи з іншими галузевими оперативними і неоперати­вними підрозділами, а також іншими органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

· діють на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населення.

Оперативні підрозділи здійснюють оперативно-розшукові заходи (ОРЗ), які можна поділити на три групи, а саме:

1) ОРЗ судового санкціонування, тобто такі, для здійснення яких необхідне судове рішення;

2) ОРЗ відомчого санкціонування, до яких відносяться ті заходи, для здійснення яких необхідна поста­нова чи завдання, затверджені керівником органу, здійснюючого ОРД;

3) ОРЗ не санкціоновані, тобто такі, які для виконання не вимагають ніякої санкції чи рішення і здійснюються оперативним працівником за власним рішенням.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.