До винаходу таблиць логарифмів для полегшення множення багатозначних чисел застосовувалися так звані простаферичні таблиці (від грецьких слів «прос тезис» - додавання і «афайрезис» - віднімання), що являють собою таблиці значень функції при натуральних значеннях z. Оскільки при a і b цілих (числа a+b і a-b або обидва парні, або обидва непарні; в останньому випадку дробові частини у і однакові), то множення a на b зводиться до визначення a+b і a-b і, накінець, різниці чисел і , узятих з таблиці.
Для перемноження трьох чисел можна скористатися тотожністю:
з якої виходить, що за наявності в таблиці значень функції обчислення добутку abc можна звести до визначення чисел: a+b+c, a+b-c, a+c-b, b+c- a і по ним – за допомогою таблиці – правої частини рівності (*).
Проведемо як приклад таку таблицю для . У таблиці дані: великими цифрами – значення , а дрібними – значення k, де при .
Одиниці | |||||||||||
Десятки | 55 | 90 | 147 | 218 | 309 | ||||||
4116 | 5511 | 720 | 9113 | 1148 | 14015 | 17016 | 20417 | 2430 | 28519 | ||
3338 | 38521 | 44316 | 50623 | 5760 | 6511 | 7328 | 8203 | 91416 | 10165 |
Неважко, користуючись формулою (*) і таблицею, отримати:
9×9×9=8203-309-309=729,
17×8×4=10165-38521-9113+55=544(перевірте!).
Функція [x] (ціла частина x)
Функція [x] дорівнює найбільшому цілому числу, не перевищуючому x (x – будь-яке дійсне число). Наприклад:
Функція [x] має «точки розриву»: при цілих значеннях x вона «змінюється стрибком».
На рис.2 даний графік цієї функції, причому лівий кінець кожного з горизонтальних відрізань належить графіку (жирні), а правий – не належить.
Спробуйте довести що якщо канонічне розкладання числа n! є то
Аналогічні формули мають місце для β, γ, …, σ.
знаючи це, легко визначити, наприклад, скількома нулями закінчується число 100! дійсно, нехай 100!=2α·3β·5γ·…·97σ·. Тоді, і
Отже, 100! ділиться на (2·5)24, тобто закінчується двадцятьма чотирма нулями.