Соціальна ситуація розвитку переддошк

Ранній вік триває від 1 -гороку до 3-ох

У ранньому віці продовжується інтенсивний фізичний розвиток дитини, але темпи його уповільнюються. Подальше зростання молочних зубів, перші з яких з'явились ще в немовлячому періоді, може викликати тимчасове пригнічення життєдіяльності малюка, спричинювати дратівливість. Оволодіння ходою значно розширює можливості дитини взаємодіяти з навколишнім середовищем. Спостерігається ряд фізіологічних ознак, більшість з яких має сприятливий характер для психічного розвитку переддошкільника:

інтенсивне збільшення маси мозку - накопичення інформації,концентрація збудження та гальмування спроможність до зосередження уваги, переважання збудження над гальмуванням імпульсивність поведінки, зростання працездатності головного мозку - більші пізнавальні можливості. Як і раніше, дитина ще не спроможна самостійно задовольнити життєві потреби, тому взаємодія з дорослим - необхідна умова забезпечення її зростання та розвитку. Роль дорослого для психічного розвитку переддошкільника має багатоаспектний характер.

Емансипація -

прагнення до відокремлення від дорослого

Підстави

Надбання фізичного та психічного розвитку, що сформувалися протягом першого року життя малюка, стають підґрунтям для якісних змін у системі його стосунків з дорослими. Ці зміни виявляються у прагненні дитини до емансипації, що невпинно зростає впродовж всього періоду. Так, оволодівши ходінням, дитина починає виконувати освоєні дії вже без участі чи прямої допомоги дорослого. Пізнаючи нове, вона може сама наближатися до привабливого предмету, брати його у руки, оглядати й обстежувати, по-різному ним маніпулювати. Отже, для емансипації дитини раннього віку від дорослого характерні наступні ознаки:

Наслідки: зростання фізичних і психічних можливостей дитини, переключення інтересів зі світу дорослих на світ предметів зростання самостійності дитини, формування навичок елементарного побутового самообслуговування. Від народження до завершення раннього віку у житті дитини з'являється нова система спілкування - з ровесниками.

Так, немовлята сприймають один одного як живу іграшку - щось лепечуть, проявляючи жвавий інтерес, можуть смикати за волосся, торкатися пальчиками очей тощо. На початку раннього віку з'являється інтерес до ровесників як до рівних, хоча малюк надає перевагу грі на самоті. Досягнувши півторарічного віку, діти вже виконують паралельно предметні дії і прагнуть більше гратись один з одним. Однак дворічні діти ще не спроможні грати разом в ігри з правилами. Приблизно в трирічному віці виникає рольова гра дітей, яка спочатку має епізодичний нестійкий характер.