Катастрофи на залізницях

Основними причинами залізничних катастроф є:

порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу;

дії зовнішніх факторів – у зонах стихійних лих, техногенних катастроф на підприємствах газової та нафтової промисловості, вибухи, пожежі тощо;

неправильні дії (бездіяльність) локомотивних бригад та чергового персоналу станції;

зіткнення з перешкодами (машини, люди, тварини);

терористичні акти.

Понад 40% залізничних аварій пов’язані з діями або бездіяльністю шляхових працівників. Особливу небезпеку несуть аварійні ситуації при перевезеннях РР та СДОР. Ці аварії можуть призвести до небезпечного опромінення людей та радіоактивного забруднення довкілля, а при впливі СДОР – до гострого отруєння людей та хімічного забруднення повітря, ґрунту, об’єктів колійного господарства та прилеглих населених пунктів.

Залізничні аварії і катастрофи класифікуються за видом рухомого складу та кількістю постраждалих.

Залежно від чисельності потерпілих катастрофи на залізничному транспорті поділяють на 5 категорій: 1 – до 5 чол; 2 – від 6-15 чол; 3 – 16-30 чол; 4 – 31-50 чол; 5 – більше 50 чол.

Види уражень при залізничних катастрофах можуть бути наступні:

ü механічні травми – 90%;

ü механічні травми + термічні опіки – 10%;

ü гострі отруєння + хімічні опіки;

ü радіаційні ураження;

ü комбіновані та поєднанні ураження.

Структура санітарних втрат за ступенем тяжкості ушкоджень може бути наступною:

ü легко уражені – 35-40%;

ü уражені середнього та тяжкого ступеня – 20-25%;

ü дуже тяжко уражені – 20%;

ü в термінальному стані – 20%.

За локалізацією при залізничних катастрофах ушкодження розподіляються наступним чином: голова – 60%, кінцівки до 35%, груди, живіт з розривом внутрішніх органів – більше 20%, стегно та крупні суглоби – до 10 –12%

Характерними рисами аварій на залізниці є ймовірність травматичних ампутацій та складність вивільнення постраждалих з під конструкцій вагонів та локомотива.