Лікування

Залежно від умов надання медичної допомоги та кваліфікації медичного працівника, зупинка кровотечі може бути тимчасовою і остаточною. Тимчасову зупинку кровотечі проводять на місці пригоди, а також при транспортуванні потерпілого в стаціонар. Остаточна зупинка кровотечі здійснюється в стаціонарі, а в ряді випадків і за допомогою операції.

1. Тимчасова зупинка кровотечі:

А) Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі:

а) накладання кровоспинного джгута, закрутки, турнікета вище місця ушкодження:

• покази: кровотеча на кінцівках;

• методика накладання джгута:

- перед накладанням джгута кінцівку піднімають;

- джгут накладають проксимальніше і якнайближче до місця поранення, підклавши під нього матерію;

- під джгут підкладають записку із вказівкою точного часу його накладання (тримати джгут можна 1,5-2 години, у більш тривалому випадку джгут розпускають щогодини на 10-15 хв., замінюючи його пальцьовим притисканням артерії);

- не можна закривати джгут одягом або пов'язкою;

- потерпілі із джгутом транспортуються в першу чергу;

Ефективність накладання джгута: визначають по зупинці кровотечі, зблідненні кінцівки, відсутності пульсу на периферії (слабко накладений джгут тільки підсилює кровотечу);

б) пальцеве притискання судини, що кровоточить, у місці її ушкодження або на всьому протязі:

• покази: кровотеча на голові, шиї, проксимальних відділах кінцівки, де накладання джгута технічно складне (навіть фізично сильна людина не в змозі притискати судину більше 15-20 хв.). Цей прийом важливий для підготовки до накладання джгута;

а) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташована над ключицею ззовні місця прикріплення кивального м’яза до рукоятки груднини; пахвову – в пахвовій ямці до голівки плечової кістки; аорту – до хребетного стовпа;

б) сонну артерію можна здавити, притискаючи її пальцем до поперечного відростка VІ шийного хребця, що відповідає точці посередині кивального м’яза, з його внутрішньої сторони;

в) стегнову артерію притискають до горизонтальної гілки лобкової кістки нижче середини пупартової зв’язки.

в) максимальне згинання кінцівки:

• покази:

- кровотеча з судин стегна (максимальне згинання в кульшовому суглобі);

- кровотеча з судин гомілки і стопи (максимальне згинання в колінному суглобі);

- кровотеча з судин кисті і передпліччя (максимальне згинання в ліктьовому суглобі);

г) накладання затискача на судину, що кровоточить (частіше використовують під час операції);

д) тампонада рани при кровотечі із дрібних артерій.

Б) Тимчасова зупинка венозної і капілярної кровотечі:

а) стискаюча пов'язка - на рану накладають асептичну пов'язку, а потім валик із кількох згорнутих стерильних серветок і щільно бинтують;

б) тампонада рани;

в) підвищене положення кінцівки;

г) асептична пов'язка (тільки при капілярній кровотечі).

2. Остаточна зупинка кровотечі:

А) Механічні методи зупинки кровотечі:

а) перев'язка або прошивання судини в рані (гемостатичні шви для паренхіматозного органа);

б) перев'язка судини на протязі, якщо судину, що кровоточить, неможливо виявити серед тканин, або кровотеча розвинулась в результаті арозії чи гнійного розплавлення судини (небезпека арозії кукси судини). Для запобігання гангрени кінцівки судину перев'язують нижче відходження колатералей;

в) закручування, роздавлювання дрібних судин (існує небезпека поновлення кровотечі);

г) судинний шов, протезування або шунтування судини, якщо її перев'язка незворотно порушить кровопостачання тканин;

д) тампонада рани тривалістю до 5-6 діб (частіше для зупинки кровотечі з паренхіматозних органів і носа), стискаюча пов'язка до 2-3 доби;

є) ендоваскулярна емболізація судин;

є) видалення або резекція органа (спленектомія при кровотечі із ран селезінки, резекція шлунка при кровотечі з виразки або пухлини).

Б) Фізичні методи зупинки кровотечі:

а)гіпотермія: міхур із льодом на гематому, перенісся (при носовій кровотечі), промивання шлунка крижаною водою (при шлунковій кровотечі);

б)локальне заморожування з використанням рідкого азоту частіше використовують при операціях для запобігання кровотеч із печінки, мозку, судинних пухлин;

в)вплив високих температур: введення серветки, змоченої гарячим фізіологічним розчином, при кровотечі з паренхіматозних органів, електрокоагуляція судин, лазерна коагуляція судин.

В) Хімічні методи зупинки кровотечі:

а)засоби місцевого впливу: перекис водню, судинозвужувальні засоби (адреналін, норадреналін), інгібітори фібринолізу (Е-амінокапронова кислота місцево);

б)засоби загального впливу: інгібітори фібринолізу (Е-амінокапронова кислота внутрішньовенно), хлорид кальцію, речовини, що прискорюють утворення тромбопластину (дицинон, етамзилат), синтетичні аналоги вітаміну К (вікасол), речовини, що нормалізують проникність судинної стінки (аскорбінова кислота, рутин).

Г) Біологічні методи зупинки кровотечі:

а)засоби місцевого впливу: власні тканини організму (тампонування рани пасмом сальника або м'яза на судинній ніжці), препарати плазми (тромбін, фібриноген, гемостатична губка);

б)засоби загального впливу, які посилюють тромбоутворення: інгібітори фібринолізу (трасилол, контрикал та ін.), введення фібриногену, кріопреципітату, свіжозамороженої плазми, тромбоцитарної маси.