Л. Троцький

Організатор IV Інтернаціоналу (1938).

був співавтором більшовицької концепції світової пролетарської революції

активно виступав за експорт революції: «...революційна війна – єдина умова нашої політики»

закликав «поширювати Жовтневу революцію на весь світ і в той же час відродити СРСР, очистити його від хижацької бюрократії».

спираючись дещо на ідею нім. соціал-демократа одеського походження (О. Гельфанда-Парвуса) сформулював концепцію перманентної революції - «Підсумки і перспективи» (1906)

Суть концепції у безперервності революційного процесу, бо революція не повинна обмежувати себе і повинна прагнути до максимуму, оскільки завершення соціалістичної революції в національних рамках просто неможливе.

Головне у перманентній революції – тотальність революційного процесу

Т. постійно розглядав насильство як засіб реалізації перманентної революції та побудови соціалізму. Тому він, також, висунув тезу про примусову працю як необхідний засіб соціалістичного будівництва, розглядав репресії «для осягнення господарських цілей як необхідний засіб соціалістичної диктатури».

Й.Сталін

«Марксизм і національне питання» (1913), «Про основи ленінізму» (1924), «До питань ленінізму» (1926)

Був визначним інтерпретатором, популяризатором марксизму

мета диктатури пролетаріату в реалізації можливості виховання й загартування пролетаріату, в перевихованні і переробці дрібнобуржуазних верств.

Суть диктатури пролетаріату полягає в тому, що це влада «більшості населення над меншістю, держава цієї більшості, вираз її диктатури...»

Сталін довів до логічної реальності завершення схеми Леніна про диктатуру пролетаріату в країні

Реалізувати такі почесні завдання могла лише особлива політ. сила – згуртована залізною дисципліною партія. Тому розвиваючи ленінські постулати про партію «нового типу», С. ствердив, що це має бути партія-клан «своєрідний орден мечоносців» (повторивши тут Бухаріна), яка винищила б своїх ворогів.

Партія, на думку С., стала вищою, особливою силою, яка «на всі питання... дала ясні точні відповіді».

Ленін був натхненником більшовицької політ. доктрини, Троцький її збурювачем, то Сталін був її виконавцем.