Поняття і види застав

Заставне право - засіб забезпечення виконання зобов'язання, за яким встановлювалось речове право заставодержателя на предмет застави.

Застава призначалась для забезпечення основого зобов'язання і лише виконувала допоміжну функцію (роль). Між сторонами укладався договір і паралельно з основним договором укладався додатковий, який стосувався якогось предмета, що давався в засту. Для того щоб боржник виконав основне зобов'язання кредитор міг потребувати якусь ціну річ (це і було заставою).

Різновиди (форми) застав:

- фідуціарна угода (фідукція) - угода, за якою боржник передавав кредитору (заставодержатель) замість одержаних у позику грошей будь-яку цінну річ (предмет застави) у власність. Предмет застави передавався на підставі мансипації або уступки права. Проте передавався із застереженням, що якщо все виконувалось то кредитор повинен був віддати річ. Боржник полагався лише на чесність кредитора, яка не завжди існувала;

- ручний заклад (пігнус) - форма застави, за якою річ передавалась кредитору не у власність, а у володіння (держання з володільницьким захистом). Кредитор удержував заставну річ у своєму домі, проте не міг користуватись і розпоряджатись. Самовільно користування прирівнювалось до крадіжки. В разі невиконання боржникомо зобов'язання предмет застави переходив у власність. У цій формі не враховувалось співвідношення реальної ціни предмета і суми боргу;

- іпотека - форма застави, за якою предмет не передається кредитору, а залишається у боржника. Боржник може користуватись нею і отримувати від нею доходи. Кредитор мав право лише у випадку невиконання витрибувати предмет застави у будь-якої особи, у кого б вона не знаходилась на момент здійснення продажу (наприклад) предмету застави. Здійснювалось кредитором або судом. Якщо боржник після 3-х раза звернення до боржника з проханням повернути борг, кредитор звертався до імператора з проханням забрати річ.

Заставне право припинялось:

- у випадку загибелі предмета застави;

- у випадку поєднання в одній особі заставодержателя і заставодавця;

- припинення зобов'язання основного, яке було забезпечене заставою.

Тема 11

Зобов'язальне право

План

1. Поняття, предмет і суб'єкту зобов'язання.

2. Підстави виникнення зобов'язання.

3. Виконання зобов'язання.

4. Способи забезпечення виконання зобов'язання.

5. Припинення зобов'язання.