За своєю природою зобов'язання - тимчасові відносини, тобто вони обов'язково повинні припинятись.
Зобов'язання було виконане належним чином. Вимоги:
- виконання зобов'язання боржником;
- виконання зобов'язання необхідно було здійснено в інтересах кредитора;
- виконання здійснено відповідно із змістом зобов'язання;
- місце виконання зобов'язання (як правило, ця умова зваджи вказувалась в самоу зобов'язанні або припускалась). Могло бути й альтернативне місце. Це право належало боржнику. Якщо предметом було нерухоме майно, то місцем було - місцезнаходження цього майна.
- строк виконання зобов'язання (повинно було бути виконане в строк, передбачене в договірі. Якщо строк не передбачений, то воно виконувалось за першою вимогою кредитором. Щодо дострокового - допускалось лише у випадках, якщо це не порушувало інтересів кредитора.
Прострчока з боку боржника. Правові наслідки:
- ризик випадкової загибелі речі несе боржник;
- збільшувалась грошова суми, яка полягала відшкодуванню за рахунок нарахування відсотків (хоча виконання зобов'язання це не обов'язок кредитора, а його право).
Якщо кредитор не приймав виконання боржника, то визначалось прострочки кредитора:
- відшкодуванню боржнику зайвих завтрат, який той поніс під час виконання
- боржник відповідав лише за шкоду, яка була заподіяна ним з умислом;
- припинялось нарахування відсотків.
Додаток:
Римська грошова одиниця - систерція