Діагностика

Основні клінічні ознаки міокардиту у дітей:

× задишка

× біль в серці

× тахікардія або брадикардія

× розширення границь серця

× послаблення серцевих тонів, систолічний шум - при недостатності мітрального клапану, ритм «галопа» - при кардіомегалії, поява хлопаючого тону на верхівці - при повній атріовентрикулярній блокаді, екстрасистолія

× приступи пароксизмальної тахікардії.

В картині периферійної крові можуть мати місце лейкоцитоз, зсув формули вліво.

Рентгенографічні дані:

× збільшення розмірів серця, в важких випадках – кардіомегалія

× посилення легеневого кровоточу.

ЭхоКГ – прояви:

× зниження фракції викиду

× недостатність мітрального клапану

× помірна гіпертрофія міжшлуночкової перегородки

× збільшення порожнини лівого шлуночка.

Лікування.

× Етіотропна терапія (якщо така є можливою)

× Довенний імуноглобулін щомісяця

× Симптоматична терапія

× Застосування стероїдів є спірним

Перикардит.

Зустрічається рідше ніж ендо і міокардит, може бути інфекційної і неінфекційної природи. Процес локалізується в щілині, яка знаходиться в навколосерцевій сумці між 2-ома її листками. Внутрішній листок – зрощений з м’язовою оболонкою серця, зовнішній (власне перикард) – утворює серцеве ложе. В нормі в перикардіальній порожнині знаходиться 5–30мл рідини, створюється негативний тиск, що забезпечує щільне з’єднання обох листків.

Генез розвитку перикардитів у дітей з ВІЛ-інфекцією, як і інших уражень серця, не відомий. Запалення перикарду супроводжується розвитком випоту та накопиченням рідини в перикардіальному просторі.