П ольські магнати і шляхта прагнули повернути втрачені в Україні землі, відновити тут своє панівне становище. Соціальний гніт посилювався. Спираючись на підтримку королівських військ, пани жорстоко карали селян. У відповідь на це народ знову піднявся на боротьбу.
Велике патріотичне піднесення охопило всю Україну. У травні 1652 р. українська армія і загони татар підійшли до урочища Батіг (у теперішній Вінницькій обл.) на Поділлі, біля якого табором стояло військо поляків. План Б.Хмельницького був розрахований на те, щоб оточити і ударити по табору противника одночасно з різних сторін. У ніч на 23 травня відбулась генеральна битва. Незважаючи на опір польських військ і німецьких найманців, оборона ворога була прорвана полками гетьмана.
Королівське військо за кілька годин було вщент розгромлене. Сучасник-шляхтич так описав хід цієї битви: «На другий день... коло полудня нас атакував сам Хмельницький з такими великими силами, що ми не змогли протриматись і одної години. Нас, оточених з усіх боків, орда рубала шаблями, а козаки так захопили табір, що наше військо було буквально стерте з лиця землі».
Битва під Батогом показала зрослу майстерність і міць козацьких полків, великий військовий талант Б. Хмельницького. Інші сучасники порівнювали її з відомою перемогою Ганнібала над римськими легіонами під Каннами (пригадаймо з історії стародавнього світу, коли і як вона була здійснена).
Внаслідок Батозької битви майже всю територію України було визволено з-під польського ярма. Білоцерківський договір втратив свою силу.
Восени 1653 р. в результаті успішних дій української армії під містечком Жванець (тепер с. Кам'янець-Подільського району Хмельницької обл.) на Поділлі було оточене 80-тисячне польське військо. Але кримський хан і на цей раз знехтував свої союзницькі обов'язки. Він уклав з польським королем угоду про перемир'я. Б. Хмельницький, який не визнавчинності цієї угоди, повернувся із своїми полками на Подніпров я.
На початку грудня 1653 р. воєнні дії між українськими і польськими військами припинилися. Продовжувалися лише незначні сутички в західних районах Поділля і на Волині.
Входження України до складу Російської держави