Порівняння живих та убитих вакцин

Живі вакцини відрізняються від убитих тим, що вони імітують утворення природного імунітету, тому що при введенні в організм вакцинальні штами розмножуються, викликаючи розвиток вакцинальної реакції, що схожа на природній процес, але відрізняється відсутністю або слабким вираженям паталогічних явищ. Саме цьому живі вакцини викликають розвиток довершеного імунітету, що супроводжується виробленням як гуморальних (IgG), тка і секреторних(IgA), і появою стимульованих Т-ефекторів іклітин пам’яті. Живі вакцини, отримані на основі аттенуйованих вакцинних штамів вірусів, мають значні переваги перед інактивованими:

1. Висока напруженість і тривалість створюваного ними імунітету, що наближається до постінфекційного. Важливе перевага живих вакцин — можливість для більшості з них однократного введення. Розвиток вакцинальної інфекції супроводжується розмноженням вакцинного штаму в організмі, утворенням і надходженням в організм протягом тривалого часу активних антигенних субстанцій, що забезпечують формування напруженого імунітету.

2. Можливість застосовувати їх не тільки підшкірно, але і перорально, інтраназально й аерозольно, тобто з використанням групових методів вакцинації.