Як змінюється альбумін - глобуліновий коефіцієнт при мієломній хворобі?

а) не змінюється;

б) зменшується за рахунок зменшення альбумінів;

в) зменшується за рахунок збільшення глобулінів;

г) збільшується за рахунок збільшення альбумінів;

д) збільшується за рахунок зменшення глобулінів.

103.Для патогенетичного лікування мієломної хвороби призначають:

а) анальгетики;

б) цитостатики;

в) препарати калію;

г) серцеві глікозиди;

д) протизапальні засоби.

104.В якому разі при підозрі на мієломну хворобу призначають цитостатики:

а) при верифікації діагнозу “мієломна хвороба”;

б) не призначають;

в) при появі ниркової недостатності;

г) при вираженому остеопорозі.

105.При лікуванні мієломної хвороби застосовують:

а) сарколізин (алкеран);

б) циклофосфан (ендоксан);

в) преднізолон;

г) мієлосан (бусульфан);

д) лейкеран (хлорбутін).

106.В комплексному лікуванні мієломної хвороби застосовують:

а) променеву терапію;

б) фізіотерапію;

в) анаболічні стероїди;

г) плазмаферез;

д) цитостатики.

107.Причиною смерті при мієломній хворобі найчастіше стають:

а) інфекційні ускладнення;

б) ниркова недостатність;

в) інфаркт міокарду;

г) гостре порушення мозкового кровообігу;

д) травма.

108.Виберіть найбільш точне визначення поняття “Лейкоз” - це:

а) епітеліальна пухлина;

б) пухлина селезінки;

в) пухлина кровотворної тканини;

г) пухлина кровотворної тканини з ураженням кісткового мозку;

д) пухлина периферичних лімфовузлів.

109.Етіологічними факторами виникнення гемобластозів є:

а) іонізуюче випромінювання;

б) хімічні мутагени;

в) харчові отруєння;

г) вроджені аномалії;

д) імунодефіцитні стани.

110.Гострий лейкоз поділяють на:

а) мієлобластний;

б) лімфобластний;

в) підгострий;

г) недиференційований;

д) інфекційний.

111.Ознакою, притаманною тільки гострому лейкозу, є:

а) лихоманка ремітуючого характеру;

б) некротична ангіна;

в) гострий лейкоз не має патогномонічних ознак;

г) геморагічний синдром;

д) анемічний синдром.