Вимоги до змісту і структури

Наукові дослідження в магістратурі мають більш поглиблений, в порівнянні з бакалавратом, характер. Разом з тим, загальна схема їх проведення є однаковою для різних науково-дослідних робіт. Основними етапами наукового дослідження:

1. Вибір напряму дослідження, пошук і опрацювання спеціальної літератури, підготовка бібліографії з короткою анотацією вибраних джерел. Уточнення (конкретизація) напряму дослідження. Слід зауважити, що роботу з літературою, особливо з періодичною, студент повинен проводити протягом всього періоду навчання.

2. Формування загальної концепції дослідження, методики та інструментарію. Складання плану та визначення логіко-структурної схеми і календарного плану виконання роботи.

3. Вибір об’єкта дослідження. Загальна діагностика об’єкта, конкретизація теми магістерської роботи.

Формування завдання та деталізація програми збирання матеріалів, вибір методів аналізу інформації, методик обчислення показників, методів обґрунтування рекомендацій.

4. Формування теоретико-методологічних основ досліджуваної проблеми. Узагальнення існуючих концепцій, поглиблений аналіз та оцінка основних методичних підходів до розроблення проблеми. Систематизація процедур та методичних прийомів. Аналіз еволюції досліджуваної проблеми та підходів до її вирішення.

5. Еколого-економічна діагностика об’єкта дослідження. Поглиблений аналіз та оцінка показників, що характеризують стан об’єкта з точки зору поставленої проблеми.

Обґрунтування можливих напрямів вирішення проблеми в конкретних умовах. Побудова сценаріїв перебігу подій у зовнішньому середовищі близького та далекого впливу; визначення зон ризику та засобів запобігання втрат. Моделювання результатів пропонованих рішень. Прогнозні оцінки результатів діяльності об’єкта за запропонованими варіантами, їх порівняльний аналіз, вибір найбільш прийнятного.

6. Розроблення бізнес-плану за рекомендованим природо-охоронним заходом. Його структура і зміст визначається існуючими стандартами. У випадку, коли метою магістерської роботи є оцінка запропонованого підприємством природоохоронного заходу, оціню-ється обґрунтованість останнього та реальність його впровадження.

7. Моделювання впровадження природоохоронного або ресурсозберігаючого заходу в умовах конкретного підприємства. Визначення структури проекту, складу виконавців, календарних термінів; складання кошторису та аналіз витрат; обґрунтування порядку реалізації проекту і забезпечення контролю. Порівняння характеристик існуючої ї рекомендованої моделі використання природних ресурсів та антропогенного впливу на довкілля.

8. Поглиблене обґрунтування напрямів вирішення досліджуваної проблеми та пошук конкретних шляхів їх реалізації на конкретному підприємстві. Творчий пошук нових методичних рішень та відпрацювання інструментарію.

Формування висновків про ефективність запропонованого рішення з урахуванням сучасних умов та на перспективу.

За змістом магістерська робота носить навчально-дослідницький характер. Орієнтовну структуру та зміст магістерської роботи наведено в додатку 4.

Перш ніж розпочати написання магістерської роботи, студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її змісту:

1. Актуальність теми. Актуальність у перекладі з латинської мови означає важливість, практична значущість проблеми, що розглядається. Магістерська робота може претендувати на актуальність тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам функціонування підприємства, організації, галузі, регіону, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для соціально-економічного та екологічно безпечного розвитку регіону.

Тематика магістерських робіт формується, з урахуванням:

- освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра;

- наукового напряму кафедри;

- актуальних проблем соціально-економічного та екологічно безпечного розвитку країни.

2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога передбачає, що студент повинен розкрити обрану тему магістерської роботи на сучасному рівні розвитку науки економіка довкілля і природо-користування. При цьому слід використовувати такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні аспекти природокористування з позицій сьогодення. Крім того, студент повинен розкрити основні поняття і терміни, що стосується проблеми магістерського дослідження та включати в роботу тільки об’єктивні факти і достовірні дані.

3. Дослідницький характер. У магістерській роботі повинні міститись елементи дослідження, які передбачають::

• вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей та інших розробок) вітчизняних та зарубіжних авторів;

• систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що розглядається;

• порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяль-ності вітчизняних і зарубіжних підприємств (фірм); розроблення висновків та рекомендацій.

Цьому значною мірою сприятиме наявність аналітичного матеріалу та практичного досвіду студента.

4. Наявність у роботі достатньої кількості практичного матеріалу. Досвід показує, що студенти часто притримуються крайніх позицій: одні включають в роботу лише теоретичні концепції та підходи, а інші - викладають (а іноді лише описують) конкретні приклади з діяльності підприємств (організацій або різних аспектів регіонального розвитку). Необхідно розумно поєднувати теорію і практичний матеріал. Конкретні приклади потрібно підтверджувати теоретичними положеннями.

5. Практична спрямованість. Сенс даної вимоги полягає в тому, щоб тісно ув’язати теоретичні положення з реальними завданнями раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, які стоять перед суб’єктами господарювання. Студентові корисно поставити перед собою питання: „Для чого я виконую магістерську роботу саме на дану тему?”. І якщо відповіддю на поставлене питання будуть практичні рекомендації або пропозиції, а ефективність їх буде підтверджена розрахунками, тоді практична спрямованість роботи за обраною темою буде досягнута.

Структурно магістерська робота повинна складатися із наступних елементів:

1. Титульного аркуша, оформлення якого не потребує особливих пояснень.

2. Анотації до магістерської роботи, яка подається після індивідуального завдання на українській та англійській мові.

Анотація (від лат. Anotatio - зауваження) - це коротка узагальнена характеристика роботи, основне призначення якої подати уявлення про роботу, щоб рекомендувати її певному колу читачів. Тому в анотації не вимагається викладення змісту роботи. Вона новинка містити стислу характеристику магістерської роботи. Мова в анотації має бути лаконічною, речення повинні мати просту конструкцію. Обсяг анотації - 10-15 рядків тексту.

3. Змісту магістерської роботи. В ньому вказуються назви розділів та підрозділів згідно з планом та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту. Скорочувати або подавати їх в іншому формулюванні та послідовності порівняно із заголовками у тексті не допускається.

4. Вступу, де обґрунтовуються актуальність та практичне значення обраної теми, чітко формулюються мета і завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет і методологія дослідження та інформаційна база.

Таким чином, вступ є відповідальною частиною магістерської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача на наступне розкриття теми, але й містить усі необхідні характеристики. Розглянемо основні частини вступу до роботи більш докладно.

Актуальність – є обов’язковою вимогою до дослідницької роботи. Те, як автор роботи вміє обрати тему та наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору сучасності і соціального значення, характеризує його професійну підготовленість. Розкриття актуальності повинно бути стислим і конкретним. Достатньо в межах 2-3 сторінки машинописного тексту показати головне, з чого й буде видно актуальність обраної теми.

Щоб читачу роботи сповістити про стан розробки теми, складається короткий огляд літератури, який у підсумку повинен привести до висновку, що саме дана тема потребує подальшої розробки (дослідження).

Огляд літератури за обраною темою повинен показати основне знайомство дослідника з спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, відокремлювати головне, оцінювати виконане раніше іншими дослідниками. Матеріали такого огляду слід систематизувати в логічному зв’язку та послідовності.

Оскільки магістерська робота присвячується порівняно „вузькій” темі, то огляд робіт попередників слід робити лише з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. В такому огляді не потрібно викладати все відоме досліднику з прочитаного матеріалу. Але усі цінні публікації, що мають пряме відношення до теми роботи, повинні бути названі та критично оцінені.

Іноді автор роботи, не знайшовши у доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в обраній тематиці, але пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити лише після всебічного огляду літературних джерел та консультацій з керівником магістерської роботи.

Після визначення проблеми дослідження потрібно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати на конкретні завдання, які потрібно вирішити відповідно до мети дослідження. Це, зазвичай, робиться у формі перерахувань (вивчити..., проаналізувати..., встановити... і т.п.).

Формування цих завдань необхідно робити ретельно, оскільки їх рішення повинне складати зміст розділів роботи.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт - це процес або явище, що створює проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предмет - це те, що знаходиться в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження, який визначає тему магістерської роботи.

Обов’язковим елементом вступу до роботи є наведення методів дослідження, що служать інструментом в отриманні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення мети.

У вступі наводяться також інші елементи наукового процесу, наприклад, зазначається на якому конкретному матеріалі виконано роботу. Тут також подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних).

Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто подати перелік її структурних елементів та обґрунтувати послідовність їх розташування.

5. Теоретико-методологічна частина містить огляд сучасного стану теорії, методології та практичної реалізації проблем, що є предметом дослідження. Вона розробляється з використанням спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду інших країн, макро- і мікроекономічних об’єктів, систематизації методичних прийомів. Розглядаються такі аспекти проблеми: поняття предмету дос-лідження – категорії та характеристики процесу; його взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, характеристиками та процесами; показники; фактори; алгоритми; формули розрахунків; еволюція досліджуваної проблеми та підходів до її розв’язання, передумови розв’язання проблеми дослідження; ступінь новизни проблеми та інше. Дослідження доцільно проводити на засадах порівняння, тобто враховувати динаміку розвитку об’єкта дослід-ження в світовій та вітчизняній економіці. Результатами теоретично-методологічної частини повинна бути певна теоретико - методологічна модель (графічна, словесна, математична і т.д.) пошуку шляхів вирішення завдання, яке поставлено у магістерській роботі. Ця модель може бути достатньо узагальненою, але вона повинна мати наскрізний характер, тобто алгоритм цієї моделі використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, обґрунтування проектної частини, пропозицій і висновків.

В теоретико-методологічній частині повинна бути не тільки текстова інформація (погляди інших авторів), а й висловлена власна думка студента щодо конкретного положення. Власне ставлення до поглядів інших авторів подається за допомогою певних конструкцій, наприклад: „не можна не погодитись з думкою...”, „слушно вва-жати...”, „як справедливо вважав...”, „правомірно стверджувати...”.

6. Аналітична частина містить економічну діагностику об’єкта дослідження, тобто поглиблений аналіз та оцінку показників, що характеризують стан об’єкта з точки зору поставленої проблеми.

Аналітичний матеріал в роботі подається послідовно за двома напрямами: 1) загальна, організаційна і економічна характеристика об’єкта дослідження; 2) поглиблений аналіз інформації, пов’язаної з проблемою дослідження. Перший напрям аналізу має спільні риси для всіх тем магістерських робіт незалежно від їх особливостей.

Зміст і структура другого напряму аналітичної частини залежить від теми магістерської роботи. Наприклад, при розкритті тем магістерських робіт присвячених розробці природоохоронних заходів найбільшу увагу потрібно приділити дослідженню раціо-нальності використання природних ресурсів, напрямів зменшення забруднення підприємством навколишнього середовища, обсягів плати за природні ресурси та забруднення довкілля. Крім цього, слід оцінити вартість природоохоронного обладнання, затрати на його встановлення та обслуговування, можливість використання власних коштів та отримання кредитів.

Для тем магістерських робіт, де переважають технічні рішення (впровадження у виробництво екологічно безпечних товарів), найбільшу увагу слід приділити аналізу конкурентоспроможності нового виробу, а саме - життєвого циклу нової продукції на ринку, вибору виробу - взірця чи засобу праці як бази порівняння, визначенню рівня конкурентоспроможності нового виробу та переліку показників якості виробу чи засобу праці, які порівнюються, оцінці факторів, від яких залежать споживчі властивості виробу чи техніки, організаційно-технічних резервів, економічних параметрів господа-рювання та потрібних для впровадження виробу ресурсів.

Для тем магістерських робіт, пов’язаних з організаційними удос-коналеннями, особливу увагу слід приділити аналізу стану виробничого, фінансового та екологічного менеджменту, діючої на підприємстві системи управління, питомої ваги витрат підприємства на екологічні цілі в собівартості продукції, втрат і збитків підприємства, які пов’язані з нераціональним використанням природних ресурсів та забрудненням довкілля.

Тематика магістерських робіт, яка має методологічний характер характеризується підвищеною складністю. Для таких робіт проводиться поглиблений аналіз методологічних підходів, які використовуються для оцінки ефективності управління природо-користуванням - які методи та алгоритми використовуються для визначення певного параметру (структури, процесу, показника і т.д.), в чому їх недоліки, які можливі варіанти усунення цих недоліків та на які економічні результати це може вплинути.

При виконанні магістерської роботи може виявитися, що проектні пропозиції відносяться за методикою економічного обґрунтування до різних груп. Це обумовлює необхідність проведення „комбінованого” аналізу.

Методологія аналізу базується на теоретичних знаннях отриманих студентами при вивченні дисциплін: «Економіка довкілля і природокористування», «Екологічний менеджмент», «Моніторинг еколого-економічних систем», «Еколого-економічний аналіз інвестиційних процесів», «Оцінювання природних ресурсів і нерухомості», «Моделювання та програмування системних характе-ристик в екологічній сфері» та використанні довідкової літератури. Форма подання аналітичного матеріалу довільна (словесна, графічна, таблична, у вигляді блок-схем), але з обов’язковою відповідністю моделі, що розроблена в теоретичній частині.

Головні методичні елементи аналізу як в загальному, так і в спеціальних розділах аналітичної частини, показані нижче у вигляді алгоритму техніко-економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства:

1. Вибір або побудова системи показників, які характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства або окремі явища, процеси чи об’єкти.

Ця система показників повинна відповідати наступним вимогам:

- показники повинні бути узагальнюючі за кожним з основних напрямків виробничо-господарської діяльності;

- узагальнюючі показники не повинні бути пов’язані між собою формулами, іншими словами, не повинні бути один для другого факторами 1-го рівня.

2. Оцінка інформації, яка використовується для аналізу.

Для того, щоб здійснити аналіз кожного показника, повинно бути не менше 2-х величин, бо в іншому випадку не буде з чим порівнювати наявну величину показника.

3. Опис явища, процесу або об’єкта за допомогою вибраної системи показників.

Опис здійснюється за допомогою групи прийомів економічного аналізу (порівнювання, зведення і групування, ряди динаміки тощо).

4. Вибір розрахункових формул показників.

Кожний показник має. одну або декілька розрахункових формул. Всі формули повинні бути приведені до вигляду, придатного для аналізу. Розглянемо, наприклад, формулу загальної рентабельності виробництва (Р). На практиці аналіз факторів, які визначають рівень рентабельності, здійснюється з використанням елементів цієї формули, тобто визначається вплив балансового прибутку, основних виробничих фондів і нормованих оборотних засобів. Такий аналіз часто спотворює економічний зміси явища. Так, будь-яке збільшення середньої вартості основних фондів знижує рівень рентабельності. В дійсності технічний прогрес, який супроводжується, як правило, збільшенням фондоозброєності робітників і вартості основних фондів, є головною рушійною силою підвищення ефективності виробництва.

5. Визначення впливу факторів на показники, які аналізуються.

Його можна здійснити за допомогою одного із багатьох прийомів: ланцюгових підстановок, елімінування, різниць тощо.

6. Визначення умов продовження аналізу факторів 2-го рівня.

Виходячи з мети аналізу, можна визначити вплив всіх факторів 2-го рівня на фактори 1-го рівня. А можна вибрати для подальшого аналізу лише деякі з факторів 1-го рівня.

Можливі такі варіанти:

- спочатку визначаємо частку впливу факторів 1-го рівня, яка обумовлює вибір фактора для подальшого аналізу (50 %, 30 %);

- для подальшого аналізу вибираємо фактор або кілька факторів, які мають найбільший вплив на показник, що аналізується.

Для кожного показника може бути своя умова.

7. Вибір факторів (показників) для подальшого аналізу.

Повторюється цикл, викладений в п. п. 4, 5, 6. Цей етап можна повторити декілька разів.

Доцільно розробити блок-схему алгоритму аналізу показників і програму аналізу алгоритмічною мовою.

Після цього здійснюється розрахунок величин зміни аналізованих показників та розробляються заходи щодо зміни цих показників в бажаному напрямі і вплив факторів на ці величини.

Вихідними даними для аналізу є технічна та економічна докумен-тація підприємства і статистична інформація державних установ.

Аналітична частина носить дослідницький характер, тому, поряд з проектною частиною, вона є основою магістерської роботи. Вона базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об’єкта, їх стану у різні періоди часу. Важливою умовою є дослідження факторів, що визначають стан предмета та об’єкта дослідження, за матеріалами, які відображають цей стан у динаміці за кілька попередніх років і його вплив на ефективність виробничої, інноваційної та природоохоронної діяльності підприємства.

При дослідженнях використовують методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, моделі, схеми та структури, економічні, соціальні та екологічні рішення.

Магістрант повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, давати наукову характеристику явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.

7. Проектна частина включає матеріали з розроблення, обґрунтування, моделювання та оцінки ефективності проектних пропозицій (природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів), спрямованих на вирішення проблеми, обумовленої темою магістер-ської роботи, на конкретному об’єкті (підприємстві, галузі, регіоні).

Проектні пропозиції (природоохоронні та ресурсозберігаючі заходи) визначаються на альтернативних засадах. Конкретний зміст проектної частини наводиться в анотації до магістерської роботи.

Оформляючи проектну частини слід дотримуватися таких вимог:

- матеріал в проектній частині розміщується в такій послідовності: формулювання мети і потреби у впровадженні організаційного, природоохоронного або ресурсозберігаючого заходу, з посиланням на теоретичну та аналітичну частини; проектні пропозиції (опис змісту заходу та обґрунтування наслідків його впровадження); характеристика передумов впровадження запропо-нованих заходів; розрахунок потрібних матеріальних і фінансових ресурсів та економічної ефективності для кожного заходу; зведений розрахунок економічної, екологічної та соціальної ефективностей.

- проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах, тобто, окремі рішення та елементи проектних пропозицій повинні розроблятися у декількох (більш як один) варіантах. Форма альтернативності залежить від різновиду магістерської роботи -наприклад, можуть розроблятися різні варіанти досягнення однієї мети з обґрунтуванням умов доцільності кожного з варіантів; проводитися розрахунки окремих частин заходів для різних економічних умов зовнішнього середовища (зміна банківських процентів, темпів інфляції тощо); розроблятися декілька варіантів заходів (їх частини) з обґрунтуванням наслідків впровадження кожного з варіантів заходу.

Відмінності в проектних розрахунках обумовлені специфікою тем магістерських робіт. Тому вони проявляються як в складі так і в змісті проектних пропозицій, а також в способі оцінки економічних, екологічних та соціальних результатів їх впровадження.

Пропоновані заходи розробляються з додержанням вимог комплексності і обґрунтованості. Вони можуть складатися з різних елементів - технічних, організаційних, економічних та інших. Вибір елементів і змісту заходу залежить від специфіки діяльності об’єкта дослідження. Заходи повинні спиратися на результати теоретичної та аналітичної частини магістерської роботи та індивідуальні завдання, затверджені кафедрою.

Звичайно, усі частини магістерської роботи мають органічно пов’язуватися між собою: теоретичні та методичні положення повинні бути відправними моментами для аналізу економічних, соціальних та екологічних показників досліджуваного об’єкта, результати проведеного аналізу слугують основою для викладення проектних пропозицій та розробки заходів.

Кожний розділ (частина) магістерської роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті, завданням та направленості теми.

8. Висновки та пропозиції формуються у магістерській роботі з використанням результатів, отриманих при виконанні теоретичної, аналітичної і проектної частин. Вони містять у собі короткий виклад проведених досліджень та перелік запропонованих заходів, їх результатів, оцінку економічної, соціальної та екологічної ефектив-ностей, характеристику ступеня досягнення мети, поставленої у магістерській роботі.

9. Список літературних джерел, що були використані при напи-санні магістерської роботи, розміщується в алфавітному порядку.

У літературних джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети. Кожне літературне джерело, що включається у список, повинно мати відображення у рукопису дослідження. Якщо автор магістерської роботи робить посилку на які-небудь факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов’язково вказати, звідки було взято наведені матеріали. Не слід включати в бібліографічний список роботи, що фактично не використовувалися.

10. Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (звіти, декларації, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). На початку додатків симетрично до тексту друкується слово «ДОДАТКИ». Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово „Додаток”. Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо у магістерській роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують літерами української абетки та після крапки арабськими цифрами (наприклад: „Додаток А.1”). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині є обов’язковим.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для розкриття теми магістерської роботи:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- графіки, діаграми;

- документи бухгалтерської звітності.

11. Графічна частина містить 6-8 листів креслень (слайдів). Зміст креслень (слайдів) регламентується персональним завданням. Листи (слайди) графічної частини повинні бути взаємоузгодженими.