Посилення релігійного гноблення

Посилення національно-релігійного гноблення українського народу. Польські магнати, особливо після Берестейської унії, силою насаджували в Україну католицизм і уніатство, гнобили православних і їхню віру, захоплювали й руйнували церкви та монастирі, проводили дискримінаційну політику у сфері мови, освіти, культури.

Православні українського послідовно усувалися від участі в міському самоврядуванні, їм чинилися перешкоди постійні при вступі до цеху, в заняттях ремеслами, промислами, торгівлею. В умовах загострення національно-визвольної боротьби польські каральні органи вдавалися до елементів етнічних чисток, винищуючи Українські тільки тому, що вони були українськими.

Отже, антиукраїнська політика польських правлячих кіл призвела до загального незадоволення всіх верств українського суспільства. Головною рушійною та керівною силою революції виступило козацтво.

Активну участь у боротьбі взяли селянство, міське населення, значна частина української шляхти і православного духовенства.

Богдан Хмельницький

Визвольній боротьбі українського народу очолив Богдан Хмельницький (1596-1657). Він походив з родини дрібної української шляхти.

Був освіченою людиною, закінчив Львівський єзуїтський колегіум. Знав декілька мов, історію, юриспруденцію, військову справу тощо.

Деякий час служив в реєстрове козацьке військо, воював з турецько-татарськими ордами і після битви під Цецорою (1620 р.) два роки перебував у полоні в Туреччині.

Повернувшись, Хмельницький обіймав посаду військового писаря, потім сотника Чигиринського полку. Він володів невеликим маєтком - хутором Суботовом поблизу Чигирина.

Був одружений на дочці багатого переяславського купця Ганною Сомко, мав четверо дітей: Катерину, Олену або Степаниду, Тимофія і Юрія.

У 1646 р. Хмельницький на запрошення французького уряду разом з Іваном Сірком і запорозькими козаками брав участь у військових діях на боці Франції проти Габсбургів.

Безпосереднім приводом до виступу Хмельницького проти Польщі була особиста образа, яку йому завдав Чигиринський підстароста Данило Чаплинський. Він захопив родинний хутір Хмельницького в Суботові, майже до смерті побив його молодшого сина та викрав улюблену жінку Богдана Олену, з якою той збирався одружуватися (на цей час дружина Хмельницького Ганна Сомко померла).

Спроби Хмельницького знайти управу на Чаплинського в польському суді не дали ніяких результатів. Король також нічим не допоміг Богдану, але попутно вказав на роль шаблі при самообороні.

На думку дослідників, вже починаючи з 1646 р. група козаків, очолювана чигиринським сотником Б. Хмельницьким, розпочала підготовку повстання.

Протягом 1646-1647 pp. до керівного центру входили сотники Вешняк, Бурляй, Гиря, Топіга, колишні полковники Нестеренко та Клим, Кривоніс, брати Нечаї та ін. Для реалізації задуму Б.