Організація праці працівників апарату управління регламентується нормативними документами: єдиною номенклатурою посад, положенням про структурні підрозділи, посадовими інструкціями, посадовими регламентами, інструкційно-технологічними картами та ін.
Хто здійснює технічне керівництво та керівництво зовнішніми зв’язками на підприємстві?
Загальне технічне керівництво підприємством здійснює перший заступник керівника - головний інженер. Відповідно до Закону України “Про підприємства в Україні” головний інженер назначається керівником підприємства і відповідає за розробку планів нової техніки та за їх реалізацію; за підготовку та обслуговування виробництва; за технічний рівень виробництва.
Керівництво зовнішніми господарськими зв’язками підприємства здійснює заступник керівника з загальних питань. Його основне завдання - забезпечення виробництва необхідними матеріалами, паливом, обладнанням, інструментом та організація договірних відносин із замовниками та постачальниками. З цією метою йому підпорядковано відділ матеріально-технічного постачання, який відає складанням заявок на матеріальні ресурси, укладанням договорів, контролем за їх виконанням, а також здійснює керівництво складським господарством.
|
|
В умовах підприємств нафтогазового комплексу до складу даної функції віднесено також забезпечення необхідним транспортним обслуговуванням через систему управлінь технологічного транспорту (складання заявок, організація їх виконання і т.п.).
До прямих показників децентралізації управління відносяться…
До прямих показників децентралізації відносяться:
а) Кількість рішень, що приймаються на нижчих рівнях управління, Чим
більше таких рішень, тим більше підстав думати, що управління підприємством децентралізоване. Так, наприклад, у фірмі “Дженерал моторс” 95% рішень приймаються різними підрозділами і тільки 5% рішень приймаються головною дирекцією.
Цей показник можна представити у вигляді питомої ваги централізовано прийнятих рішень
де: прд- кількість рішень, прийнятих на нижчих рівнях управління; прз- загальна кількість рішень, прийнятих на підприємстві.
б) Важливість значення рішень, що приймаються на нижчих рівнях. Наприклад, якщо на таких рівнях приймаються рішення, що пов’язані із значними витратами і при цьому не потрібна апробація цих рішень вищим органом, то це свідчить про високий рівень децентралізації. Кількісно це можна представити у вигляді питомої ваги таких рішень у загальній їх кількості
де прс- кількість рішень, прийнятих самостійно нижчими рівнями, без апробації їх вищим рівнем.
|
|
в) Кількість функцій, стосовно рішеннь, що приймаються на нижчих рівнях управління. Для кількісної характеристики даного показника можна також скористатись питомою вагою таких функцій у загальній їх кількості. Для цього на підприємстві потрібна детальна класифікація функцій управління (загальні, спеціальні і т.д.)
де - питома вага функцій управління, щодо приймаються рішення ланками нижчого рівня; пфз- загальна кількість функцій управління, що виділені на підприємстві; пфн- кількість, щодо якої приймаються рішення в нижчих ланках управління.
г) Ступінь контролю, який здійснюється за прийнятими рішеннями. Так, найбільша децентралізація може бути досягнута при повній відсутності контролю з боку вищих рівнів управління. Децентралізація стає слабшою, коли вищі ланки повинні бути поінформовані про прийняті рішення. Децентралізація стає ще слабшою, коли прийняте рішення повинно бути попередньо погоджене з вищими ланками управління.