Найпош.класифікації стратегій п-ва

Оскільки керівники розробляють короткострокові тактичні та довгострокові стратегічні заходи, що відповідають специфічній ситуації їхнього підприємства та стану ринку, існує незліченна кількість варіантів стратегій і різних їхніх нюансів.  
В с.м. виділяють 4 рівня розробки стратегій на підприємстві. Вони всі повинні узгоджуватись між собою, місією, перспективним станом зовнішнього середовища та конкурентним положенням підприємства. (рис. Піраміда)Піраміда стратегій підприємства за рівнями стратегічних рішень I-корпоративна стратегія II — Ділова стратегія III — Функціональна стратегія IV — Операційна стратегія Основним принципом координації с.м. на всіх рівнях підприємства є принцип ієрархічної підлеглості: стратегія будь – якого рівня, крім першого, повинна розроблятися на основі стратегії вищого рівня.  
  Стратегії розвитку визначають напрямок і масштаби господарської діяльності підприємства. Вони залежать від стадії життєвого циклу галузі або підприємства. Кожна стратегія розвитку міцно ув’язано з певною стратегічною альтернативою (напрямом) розвитку підприємства.Найпопулярнішими стратегіями розвитку є: стабілізація, зростання, скорочення. Конкурентні стратегії забезпечують розвиток і закріплення конкурентної позиції на ринку. Вони залежать від ресурсного забезпечення підприємства.Конкурентні стратегії: - лідера галузі; -кидаючого виклик лідеру; -послідовника; -жителя ринкового сегменту.Конкурентна стратегія підприємства зазвичай містить наступальні та оборонні дії, а також робить акцент на ті з них, що виправдані ринковою ситуацією. Додатково вона включає короткострокові тактичні дії, що необхідні для негайного реагування на зміну конкуренції та дії, розраховані на тривалий вплив на довгострокові конкурентні можливості підприємства та його ринкову позицію.
 
7.Індивідуальні підходи до керівництва процесом розроблення стратегії На невеликому підприємстві, що управляється його власником, формування стратегії розвитку здійснюється неформально. Її зміст ніколи не висловлюється в письмовому вигляді, а існує тільки в голові підприємця та передається усно основним підлеглим. На великих підприємствах є тенденція до формального розроблення стратегії в межах різного циклу стратегічного планування, що включає участь в ньому ключових керівників, численні дослідження та наради для її обговорення та схвалення. Оскільки стратегічне управління зазвичай є персоніфікованим, виділяють чотири індивідуальних підходи до керівництва процесом розроблення стратегії:авторитарний (підхід головного стратега);колегіальний (на засадах)делегування повноважень;партисипативний (на засадах співробітництва);"знизу вгору" (на засадах змагання)
     

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: