Основи мови HTML

HyperText Markup Language (HTML) - мова розмітки гіпертексту - призначена для написання гіпертекстових документів, що публікуються у World Wide Web.

Гіпертекстовий документ це текстовий файл, що має спеціальні мітки, називані тегами, що згодом орієнтуються браузером і використовуються їм для відображення умісту файлу на екрані комп'ютера. За допомогою цих міток можна виділяти заголовки документа, змінювати колір, розмір і накреслення букв, уставляти графічні зображення й таблиці. Але основною перевагою гіпертексту перед звичайним текстом є можливість додавання до вмісту документа гіперпосилань - спеціальних конструкцій мови HTML, що дозволяють щигликом миші перейти до перегляду іншого документа.

Існує два способи створення гіпертекстових документів. Можна скористатися одним із WYSIWYG HTML-редакторів (наприклад, Netscape Composer, Microsoft FrontPage, HotDog, або ін.), для роботи, із якими не потрібно спеціальних знань про внутрішню структуру створюваного документа. Цей спосіб дозволяє створювати документи для WWW без глибоких знань мови HTML. HTML-редактори автоматизують створення гіпертекстових документів, рятують від рутинної роботи. Однак їхні можливості обмежені, вони сильно збільшують розмір одержуваного файлу і не завжди отриманий з їхньою допомогою результат відповідає чеканням розроблювача. Але, безумовно, цей спосіб незамінний для новачків у справі підготовки гіпертекстових документів.

Альтернативою служить створення й розмітка документа за допомогою звичайного редактора plain-тексту (таких, як emacs або NotePad). При цьому способі в текст вручну вставляються ключові слова мови HTML. Створюючи документи таким способом, ви точно знаєте, що робите.

Як уже відзначалося, HTML-документ містить символьну інформацію. Одна її частина - власне текст, тобто дані, що складають уміст документа. Друга - теги (markup tags), називані також прапорами розмітки, - спеціальні конструкції мови HTML, що використовуються для розмітки документа і керують його відображенням. Саме теги мови HTML визначають, у якому виді буде представлений текст, які його компоненти будуть виконувати роль гіпертекстових посилань, які графічні або мультимедійні об'єкти повинні бути включені в документ. Графічна й звукова інформація, що включається в HTML-документ, зберігається в окремих файлах. Програми перегляду HTML-документів (браузери) інтерпретують прапори розмітки і розташовують текст і графіку на екрані відповідним чином. Для файлів, що містять HTML-документи, прийняті розширення.htm або.html.

Прописні й малі літери при записі тегів не розрізняються. У більшості випадків теги використовуються парами. Пара складається з відкриваючих (start tag) і закриваючого (end tag) тегів. Синтаксис відкриваючого тега:

<ім'я_тега [атрибути]>

Прямі дужки, використовувані в описі синтаксису, означають, що даний елемент може бути відсутнім. Ім'я закриваючого тега відрізняється від імені відкриваючого лише тим, що перед ним ставиться похила риса:

</ім'я_тега>

Атрибути тега записуються в наступному форматі:

ім'я[="значення"]

Лапки при завданні значення аргументу не обов'язкові і можуть бути опущені. Для деяких атрибутів значення може не вказуватися. У закриваючого тега атрибутів не буває.

Дія будь-якого парного тега починається з того місця, де зустрівся відкриваючий тег і закінчується при зустрічі відповідного закриваючого тега. Часто пари, що складаються з відкриваючого та закриваючого тега, називають контейнером, а частина тексту, облямовану відкриваючим та закриваючим тегом, елементом.

Послідовність символів, що складає текст, може складатися з пробілів, табуляцій, символів переходу на новий рядок, символів повернення каретки, букв, розділових знаків, цифр, і спеціальних символів (наприклад, +, #, $, @), за винятком наступних чотирьох символів, що мають у HTML спеціальний зміст: < (менше), > (більше), & (амперсенд) і " (подвійні лапки). Якщо необхідно включити в текст якої-небудь із цих символів, то варто закодувати його особливою послідовністю символів.

До спеціальних символів можна віднести і нерозривний пробіл. Використання цього символу є один із засобів збільшити відстань між деякими словами в тексті. Звичайні пробіли використовувати для цих цілей не можна, тому що група пробілів інтерпретується браузером як один.

Кожна з таких зарезервованих послідовностей починається символом амперсенда (&) і закінчується крапкою з комою (;).