Період стародавньої історії

Корні тхеквон-до починаються з давнини, коли нащадки корейців проживали в декількох племінних утвореннях на території Корейського півострова У боротьбі за існування вони були вимушені розвивати свою силу, спритність і здібності до рукопашного бою, щоб діставати їжу і захищати себе від тварин.
Історики вважають, що історія корейських бойових мистецтв починається приблизно двох тисяч років тому назад. Давні рукописи, малюнки, зображення, котрі збереглися і дійшли до наших часів, говорять, шо вже на початку нашої ери в давній Кореї використовувалися різноманітні системи боротьби та рукопашного бою (І. Соколов,1994).

Період Трьох держав

Період трьох держав характеризується з одного боку постійними війнами між Когурьо, Пекче та Сілла за об’єднання всього народу в єдину державу та захоплення більших територій з метою встановлення на них свого впливу, а з іншого, широкою популярністю бойових мистецтв, адже саме вони допомагали усвідомити себе єдиною нацією, прищеплювали відчуття єдності у боротьби із зовнішніми ворогами.

Умови того часу прискорювали виникнення військових загонів, які вивчали бойові мистецтва. Їх типовими представниками можна назвати Сонбе у Когурьо, Хваранг у Сілла. Є деякі підстави вважати, що їхнім методом тілесного й духовного загартування та об’єктом постійного вивчення було саме тхеквондо. (Рим Сеунг Мін,2003).