Хендмейд-мотиви постійно можна спостерігати на авторитетних тижнях моди. Особливо в наші дні, коли світ перехворів безликою технологічністю і повернувся до усвідомлення цінності ручної роботи. Серед іншого, незмінною увагою користується вишивка – один з найдавніших видів рукоділля. Вона є показником якості, унікальності, і, зрозуміло, відмінним виразним засобом для втілення сміливих дизайнерських ідей. Можна впевнено говорити про те, що вишиті мотиви в тренді – про це красномовно свідчать покази сезону 2012-2013 у Парижі, Мілані, Лондоні і Нью-Йорку, а також лукбуки найвідоміших марок.
Так, наприклад, вишивка присутня у двох останніх коллекціяx Dolce & Gabanna. Знаменитий бренд просуває сицилійську естетику, для якої, крім іншого, властиві характерні вишиті елементи. У зимовій колекції це – соковиті квіткові візерунки на сукнях. Вони, до слова, чимось нагадують традиційну орнаменталістику Буковини – тих її районів, що межують з Румунією та Молдовою (тут, очевидно, можна простежити загальні романські корені). На літньому показі в Мілані продемонстровані нові варіації на тему Сицилії – червона вишивка шовком на фактурній жовтуватій тканині, що нагадує полотно або мішковину. Також об’ємний вишитий декор можна побачити на сумках.
Вишиті мотиви – але вже з розкішним східним колоритом – присутні і в останній колекції визнаного фешн-ексцентрика Жана Поля Готьє. Правда, куди помітнішою там є інша рукодільна техніка –печворк, яка також впродовж декількох років є фаворитом багатьох кутюр’є.
Ще один яскравий приклад використання вишивки в декорі речей класу «люкс» – оформлені бісером туфлі Sissi від Крістіана Лабутена. Приємно усвідомлювати, що декор цієї моделі: волошки і маки в переплетенні зеленого листя, має пряме українське коріння. Взуттєвому метру колись подарували традиційну українську вишивку, з якої і народився дизайн оригінальних туфель.
До слова, в лукбуках популярних casual марок також вдається простежити вишивальний тренд. Наприклад, Promod створив ряд речей в ковбойському стилі, в числі іншого декорованих вишивкою з індіанськими етнічними мотивами.
Вишивальницям, які хочуть створювати продавані і затребувані речі, увага до модних тенденцій може послужити на благо. Адже крім дбайливого ставлення до традицій, важливо і вміння бути в струмені, відчувати віяння часу і втілювати їх з своїх роботах. Крім того, розпещені модниці, побачивши серед вашого асортименту речі, що нагадують творіння їхніх улюблених марок, цілком можуть поповнити когорту ваших клієнтів.
З прадавніх часів для прикраси одягу люди використовували бісер, тобто дрібні елементи, виготовлені з найрізноманітнішого матеріалу: від дерева і кісті до перлів і коштовних каменів. Сьогодні цей вид рукоділля залишається вельми популярним, тим паче, що можливості у виробництві бісеру значно розширилися з появою полімерів.
В наші дні можна знайти кольоровий бісер будь-яких розмірів і відтінків, полімерний бісер, що на вигляд майже не відрізняється від природних перлів. Діаманти і коштовні камені в прикрасі одягу і аксесуарів зазвичай замінюють стрази (кристали Сваровськи), які виглядають деколи навіть ефектніше, ніж натуральні камені.
Технологія вишивки бісером полягає в міцному прикріпленні намистинок до тканини або іншої основи відповідно до задуманого малюнка. Існує безліч прийомів такого оздобленння, і про деяких з них ми розповімо детальніше.
Закріплення намистин поодинці. Це найприродніший та найпростіший спосіб кріплення бісеру, але він вимагає особливо копіткої роботи. Тому даний спосіб використовується, як правило, в тих випадках, коли застосувати інші прийоми проблемно — наприклад, якщо одиночні намистини за задумом майстра мають бути пришиті на пристойній відстані одна від одної.
Шов «вперед голку». Виконується так само, як і при звичайній вишивці, але на кожному стібку на нитку нанизується намистина.
Рядковий шов. Кріпить бісер щільніше, оскільки нитка як би опоясує намистину з вивороту.
Стебельчатий шов. Схожий на попередній, але робить вишивку ще жорсткішою, оскільки нитка проходить через отвір намистини двічі.
Арочний шов. По виконанню аналогічний стебельчатому, але на нитку при кожному стібку нанизується від 2 до 4 і більш намистин.
Шов вприкреп. Нитка, що проходить через намистину (способом «вперед голку» або будь-яким іншим), додатково закріплюється дрібними поперечними або косими стьобаннями.
Монастирський шов. Поєднує косі стьобання на лицьовій стороні і вертикальні на виворітній. Цей прийом особливо зручний при заповненні бісером великих площ.
Існує також цілий ряд змішаних швів, а також двосторонні шви, при яких бісер пришивається як з лицьового боку, так і з вивороту. Останнє особливо актуально не в одязі, а при виготовленні різних прикрас і аксесуарів.
Вишивка стразами виконується з використанням аналогічних прийомів, але в ній набагато частіше застосовується закріплення одиночних елементів. Для такої вишивки існують спеціальні пришивні стрази з отворами, призначеними для закріплення їх на основі.