Предмет лексикології, її розділи

Лексикологія (від гр. lexikos — словниковий і logos—, вчення) — це розділ науки про мову, в якому вивчається лек-= сика (від rp. lexis — слово) мови, тобто її словниковий склад. Терміном «лексика» прийнято позначати всю сукупність слів. у мові і всю сукупність значень, які закріпилися за словами в процесі багатовікового всенародного користування мовою.

Лексикологія вивчає словниковий склад мови з різних точок зору: досліджує внутрішнє членування словника мови, виявляючи в ньому лексику споконвічну й лексику запози­чену, інтернаціональну й національну, загальновживану і професійну, нейтральну й емоційно забарвлену, активну иі пасивну, нову й застарілу; в лексикології вивчаються також] однозначні й багатозначні слова, омоніми й синоніми, пароні: ми й антоніми, а також інші групи слів.

Лексикологія, в свою чергу, поділяється на такі розділи 1) семасіологію — вчення про семантику (лексичне значення слів; 2) етимологію — вчення про походження слів; 3) онома стику — вчення про власні назви людей (імена, прізвища' географічні назви (назви країн, міст, сіл, озер, рік, морії океанів); 4) термінологію — вчення про терміни (однозначн слова науки, техніки і т. п.). і

Завданням лексикології є також встановлення загальні; кількості слів у мові. Це можна зробити тільки приблизне бо мова постійно змінюється. Скільки ж слів у сучасні українській літературній мові? їх сотні тисяч, а разом із терм нами — словами і сполученнями слів на означення наукови понять (хімічні, філософські, медичні терміни і т. д.) — кілі ка мільйонів.

Завдання. І. Складіть і запишіть по одному реченню із словами-ret мінами «лексикологія», «лексика», «лексичний склад мови». і