Категорія стану

Граматична категорія стану служить для вираження різ них взаємовідношень між суб'єктом і об'єктом дії. Вона тісно пов'язана з категорією перехідності/неперехідності дієслів і підпорядковується їй. Адже граматична категорія стан] властива всім перехідним дієсловам і тим неперехідним, як утворені від перехідних за допомогою афікса -*уг (-сь).

У сучасній українській мові розрізняють три стани: активний (або дійсний), зворотно-середній і пасивний.

1. Активний стан властивий всім перехідним дієсловам Вони означають дію, яка активно спрямована від діяча нг об'єкт, виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника. Наприклад: Я славлю дружбу піснею своєю, красу і силу сторони моєї (Сое); Улянка подала на стіл узвар з лісових груш і терну, поклала ложки, поставила миски (Донч.).

2. Дієслова зворотно-середнього стану вживаються з афік­сом -ся (-сь). Вони поділяються на кілька розрядів:

а) власне-зворотні дієслова, що означають дію, яка спрямована на "діючу особу: одягатися, взуватися, вмива­тися, голитися, чепуритися;

б) взаємно-зворотні, що означають дію, викону­вану кількома особами. Ця дія переходить на кожного з вико­навців, наприклад: листуватися, зустрічатися, сперечатися, битися, змагатися;

в) зворотно-пасивні дієслова: пригадується, уявляється, здається;

г) активно-безоб'є ктні дієслова, що виража­ють властивість діючого предмета: (собака) кусається, (кіш­ка) дряпається, (кропива) жалиться,

д) пасивно-якісні дієслова, що означають здат­ність предмета піддаватися впливові якоїсь дії: (лоза) гнеть­ся, (папір) рветься, (скло) б'ється, (напис) стирається.

294.

3. Дієслова пасивного стану виражають відношення, при яких іменник, що називає суб'єкт дії, виступає додатком в орудному відмінку, а іменник, який означає об'єкт дії, вико­нує функцію підмета. Наприклад: Де трактором нива ореть­ся, там добре живеться (Нар. тв.). Тут іменник трактор — фактично суб'єкт дії, бо він оре ниву, але виступає додатком в орудному відмінку, а іменник нива, який є об'єктом дії, бо саме її оре трактор, виконує функцію підмета.

Категорія стану властива не всім дієсловам. В українській мові є кілька груп дієслів з нульовим значенням стану (кате­горії стану такі дієслова не мають).

1. Неперехідні дієслова, які не виражають будь-яких відношень дії до об'єкта: бігти, дзвеніти, летіти, плакати, пливти, спати.

2. Безособові дієслова з афіксом -ся: не спиться, не сидить-ся, розвидняється.

3. Неперехідні дієслова, які без афікса -ся не вживаються: боятися, сміятися, пишатися, намагатися.

4. Дієслова, утворені від неперехідних за допомогою пре­фікса і афікса -ся, які надають їм нового лексичного значення. Наприклад: добігатися (пор.: бігати), зжитися (пор. жити), наплакатися (пор. плакати), насидітися (пор. сидіти).

Завдання. І. Знайдіть у поданих реченнях дієслова, визначте їх стан. Окремо випишіть дієслова з нульовим значенням стану.

I. Ми для миру всі працюєм, творим щастя для дітей._* Нам освітлює дорогу сяйво ленінських ідей (Рильськ.). 2. На­роде мій! Ти завойовуєш надхмар'я, вогонь ти крешеш із во­ди, викохуєш у Заполяр'ї землі південної плоди (Рильськ.). 3. Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне, молоде (Сос). 4. Хай колосяться урожаї і живлять людство трудове, хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе (Рильськ.). 5. Куди не глянь — скрізь розверну­лось, розпустилось, зацвіло пишним цвітом (Мирний). 6. Ско­ряє людина повітря і води, підводяться вгору потужні заводи (Забіла). 7. Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплив­ла (Рильськ.). 8. Літо збігло, як день, і з невлежаного тума­ну вийшов синьоокий, золоточубий вересень (Стельмах). 9. Згадується Улянці дідова казка (Донч.). 10. Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться (Нар. те.).

II. Визначте стан дієслів, вжитих у поданих реченнях, і функції афікса -ся(-сь).

1. Хто любить паростки кленові, хто діброви молоді рос­тить, сам достоїн людської любові (Рильськ.). 2. Єдина воля окриляє нас, єдина правда нас братає й кличе (Рильськ.). 3. Коли фашист до нас ввірвався, палив і вішав, руйнував,

295.

народ радянський весь піднявся (Тич.). 4. Після розповіді про надзвичайну атаку будьонівців Аркадій попрощався пішов (Зар.). 5. Над перевалами садів знялися зграєю легкок платочки білих голубів. Кружляють, мають і зникають, в'ються знову, ніби сніг, і юні очі проводжають крилатих влюбленців своїх (Рильск.). 6. Ліс жовтів і мінився осінніми фарбами, але хміль ще буйно зеленів, і кручені паничі цвіли (Донч.). 7. В лісі швидко смеркло, і на заході верховини де­рев відсвічували ніжним багрянцем (Донч.). 8. Тільки на деяких дубах зухвало видзвонювало сухе листя — пишало­ся, що воно залишилось на вітті і не боїться зими (Донч.).

9. Я хліба не цураюсь і з добрими людьми братаюсь (Копи.).

10. На хвилях зелених тремтять червонії іскри блискучі і ясним огнем миготять (Л. Укр.). 11. Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (Нар. те.). 12. Скільки сонця, праці, втіхи. Не надивишся, не наслухаєшся, не намилуєш­ся (Горд.).

III. Доберіть з художніх творів по два речення з дієсловами актив­ного, зворотно-середнього і пасивного стану.

IV. Пригадайте, в яких випадках у дієсловах пишеться м'який знак. Наведіть на кожне правило по два приклади.