Вживання форм умовного і наказового способів

В українській мові умовний і наказовий способи можуть;. передавати різні відтінки у значенні, а також вживатися один замість одного.

1. Якщо форми умовного способу виступають замість нака­зового, то цим самим наказ змінюється проханням або по­бажанням: Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (Ко­цюб.).

2. Підсилення наказу і заклику досягається вживанням інфінітива замість наказової форми: Так держать! Стоять струнко! Не пищати!

3. Наказовий спосіб може виражатися формою теперішньо­го або майбутнього часу: «Починаємо виступ», — сказав гене­рал армії (Довж.).

4. Наказовий спосіб може виражати дію минулого часу, наприклад: В кінці візьми та й заяви той керівник: «Хорош був виступ голови! Звучав самокритично!» (С. Ол.).

5. Наказовий спосіб може виражатися сполученням спо­нукальних часток давай, даваймо, давайте з формами май­бутнього часу: Давайте, хлопці, провчимо вражого пана, щоб не ганявся за бурлаками (Н.-Лев.).

Завдання. І. З поданих речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового способів і визначте властиві їм граматичні ознаки.

1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (Сос). 2. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (Сос). 3. Обміряли б норми та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (Гончар.). 4. Білорусіє братня, до самого Мінська хай полине ця пісня моя українська (Рильськ.). 5. У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (Вишня). 6. Хлюп­ни нам, море, свіжі лави! О з*емле, велетнів роди! (Тич.). 7. Коли б рибалки розчаровувались при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Збан.). 8. Ті, що зробили _ своїм богом брутальну фізичну силу, хай відчують сьогодні силу караючої руки (Галан). 9. Я хотів би вітром бути, щоб воло-

315.

жити вам лиця (Рильськ.). 10. Дивлюся на море, широке, глибоке, поплив би на той бік — човна не дають (Шевч.). 11. Співала б риба, коли б голос був (Нар. те.).

II. Від дієслів жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти утво­ріть форми умовного способу; від дієслів вертатися, класти, сяяти, при­їхати, вивчати —форми дієслів наказового способу.

III. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умов­ного і наказового способів.

IV. Визначте, з якими закінченнями вживаються форми умовного і наказового способів дієслів у поданих реченнях.

1. Розкажи, розкажи мені, поле, чого рідко ростуть коло­сочки (Тич.). 2. Навести мінні апарати на тих, хто підійме жовтоблакитний прапор! (Корн.). 3. Ви б лягли, мамо, спо­чити (Мирний). 4. Слухать команду! Узяти швабри, шляги (Корн.). 5. Зачепи її хто словом, спитай об чім-небудь, во­на зразу зирк (Кв.-Осн.). 6. Не обіпрись вона об одвірок — певне, довелося б упасти (Мирний).

§ 182. Творення дієслів

У сучасній українській мові наявна велика група дієслів, утворених дуже давно. Вони означають найрізноманітніші життєво важливі процеси, дії, стани: іти, бігти, ходити, сто­яти, робити, вести, нести, сіяти, косити, рости, спати, лежати, летіти, просити, доїти, кувати та ін. Такі дієслова виступають базою для творення нових, похідних дієслів.

Похідні дієслова утворюються від дієслів, іменників, прикметників, числівників, рідше займенників, прислівни­ків і вигуків.

Є три способи утворення дієслів: префіксальний, суфік­сальний і суфіксально-префіксальний.

Префіксальним способом утворюються дієслова віддієслів­них основ. Це внутрішньодієслівне словотворення. Найваж­ливіші префікси, які беруть участь у творенні похідних діє­слів, такі: в- (ві-), у-, уві-, від- (віді-), од-, до- (ді-), з-(зі-), за-, на-, над- (наді-), о- (об-, обі-), під-, по-, при-, про-, роз- та ін. За допомогою цих префіксів творяться великі гнізда похідних дієслів. Наприклад: бігти — вбігти, відбіг­ти, вибігти, добігти, збігти, забігти, набігти, оббігти, підбігти, пробігти, перебігти.

Дієслівні префікси багатозначні, тому за їх участю утворю­ються похідні дієслова різних тематичних груп (руху, перемі­щення та ін.). Префікси надають новотворам смислових від­тінків.

Суфіксальний спосіб широко простежується у творенні дієслів від іменників, прикметників, рідше числівників, зай-

316.

менників і вигуків. Активно використовуються суфікси: -н-, -і-, -а- (-я-), -ува-. Наприклад: вечеря — вечеряти, день — днювати, зима — зимувати; білий — біліти, білити, білу­вати; четвертий — четвертувати, так — такати, як — якати.

При утворенні дієслів від займенників, службових слів та вигуків перед дієслівним суфіксом виступає словотворчий суфікс -ге-. Наприклад: тикати, викати, гейкати, мекати, хрюкати, хекати.

Суфіксально-префіксальним способом утворюються дієслова від іменних частин мови. Використовуються ті префікси, що й при префіксальному способі словотворення, і ті суфікси, що й при суфіксальному способі. Наприклад: земля — за­землити, приземлитися; закон — узаконити; густий — згус­тити, син — усиновити; двоє — подвоїти.

Завдання. І. Визначте способи творення поданих дієслів. Виділіть твірну основу.

Борознити, бракувати, відказати, відмежувати, тикати, днювати, командувати, покашлювати, радіти, мукати, почу­вати, звузити, яровизувати, мекати, обнародувати, подвоюва­ти, полонити, світати, зоріти, тьохкати, викати, прослави­тися, перестукуватися, ахати, угукати, почервоніти.

II. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксів дієслова з іншим значенням.

1. Робити, нести, сіяти, летіти, косити, кувати.

2. Рости, вести, кинути, рубати, копати, казати.

III. Від поданих іменників і прикметників утворіть дієслова суфік­сальним способом.

1. Голос, адреса, товариш, учитель, телеграф, сідло, вес­ло, зима, ніч, сіль, лист, салют.

2. Зелений, синій, червоний, молодий, мужній, добрий, товстий, повний, дешевий, густий.

IV. Замініть подані словосполучення одним дієсловом.

Послати телеграму. Пояснити всі деталі. Зробити опера­цію. Замінити фізичну,-працю машинами. Посіяти заново. Виорати заново. Часто повторювати вигуки ой, гей.

V. Від поданих слів утворити дієслова суфіксально-префіксальним способом.

Зброя, здоров'я, закон, вода, вузький, повний, звук, десятеро, земля.

317..