Однак різноманітність і рухомість наголосу не означає його довільності. Він підпорядкований певним закономірностям. В українській мові вже склалася стала система наголошування. Основу її становлять середньонаддніпрянські говори південно-східного наріччя.
| · Наголос багатьох іменників жіночого роду з суфіксом –к(а) у формах множини переходить на закінчення: гОлка – голкИ, кАчка – качкИ, мИска – мискИ, лАстівка – ластівкИ. Наголошування у множині: гОлки, мИски, учИтельки, копІйки ( характерне для північного наріччя) є відступом від літературої норми, а отже, неправильним.
|
| · В українській мові рідкісні випадки, коли службове слово приймає на себе наголос, залишаючи самостійне слово без наголосу
|
раз пО раз, нА ніч, зО два
|
| · Службові слова, в яких є два і більше складів, мають свій наголос. Виразний він у частках: хібА, невжЕ, наврЯд, мовлЯв, егЕж, авжЕж,отО, якрАз, бодАй, а також у сполучниках: затЕ, протЕ, однАк, якщО, якбИ, немОв, нехАй.
|
| · Виразний наголос і в прийменниках, співвідносних з іменниками та прислівниками: кінЕць, шляхОм; кругОм, навкОло, окрУг, повЕрх, поперЕк, услІд, уподОвж. Проте деякі двоскладові такі прийменники, зокрема коло, перед, проти, позад, виступають із слабким наголосом: кОло хАти, пОза ньОго.
|
| · Прийменники біля, задля, замість, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-поміж, із-за, окрім, опріч, поза, поміж, понад, попід, попри, проміж, ради, серед, через, щодо, побіля, посеред, що тісно приєднуються до повнозначних слів, мають на собі лише побічний наголос, який завжди падає на перший склад: пОсеред хАти, Із-за лІсу
|
| · Складні й складноскорочені слова можуть мати два наголоси – основний і побічний. Послідовно виступають з такими двома наголосами слова, в яких один з компонентів чітко виділяється своїм значенням і здебільшого може бути самостійним словом
| а втопАрк, а гіткампАнія,
а гротЕхніка, баг а тознАчний,
дал е кослЯжний, вод о схОвище, пар о твОрення,
звір о фЕрма, змл е влАсник,
нов о Обраний, м е теостАнція,
т е рмоЯдерний, трав о сУміш
|
| · Побічний наголос у таких словах стоїть перед основним. Чим більше віддалений основний наголос від побічного, тим виразніший останній
| а втоцистЕрна, а гробіолОгія,
в о допостачАння, з е млеволодІння, п а ротурбІна, т е рмодинАміка, тр а вокосарка
|
| · Дуже виразний побічний наголос у складному лові, обидві частини якого виділяються своїм значенням: вел и копанЕльний, мот о робудувАння, нар о дногосподАрський, п’ятс о ткілометрОвий, сер е дньомІсячний. У складних словах з трьома основами може бути три наголоси – основний і два побічних: н а фтог а зопровІд, св і тлов о долікАрня
|
| · Без побічного наголосу виступають складні слова, компоненти яких не сприймаються як самостійні
| звіролОв, вододІл, землемІр, новосІлля, пароплАв, довгочАсний, мознАвство, орнобрИвий
|
| · Побічний наголос мають також такі прості слова:
з префіксом най-: наймлОдший, найповАжаніший;
з префіксами що-, як-:щонаймЕнший, якнайкрАщий;
з префіксами іншомовного походження анти-, де-, дез-, диз-, екстра-, квазі-, контр-, псевдо-, ре-, супер-, транс-, ультра-,що приєднуються, як праволо, до слів із самостійним значенням: антитІло, декваліфікАція, дезінформАція, дисгармОнія, екстраклАс, квазівчЕний, контраманЕвр псевдовчЕння, ретранслЯція, супертАнкер, трансарктИчний, ультразвУк
|
| · За цієї ж умови приймають на себе побічний наголос і префіксинавколо-, пред-, після-, поза-, понад-, проти-, через-, без-, між-, над-, не-, але у випадках, коли основний наголос припадає через два склади і більше від місця можливого побічного
| навколопланЕтний,
передпосівнИй,
післяжовтнЕвий,
позакоренЕвий,
понаднормОвий,
протипожЕжний,
черезядкОвий,
беззаперЕчний,
міжвидовИй,
надноматИвний,
необ ґ рунтОваний
|
| | | |
2015-09-06
757
