В іменному складеному присудку дієслівна зв’язка є (теперішній час від дієслова бути) дуже часто випускається. Її відсутність у вимові позначається паузою, а на письмі – тире.
Тире ставиться | Тире не ставиться |
Між підметом і присудком, якщо: 1) підмет і присудок виражені іменником або кількісним числівником у формі називного відмінка: Праця людини – окраса і слава, праця людини безсмертя (Сим.). П’ять на п’ять – двадцять п’ять; 2) обидва головні члени виражені неозначеною формою дієслова або один із них – іменник у називному відмінку: Боятися смерті – на світі не жити (Н. тв.). Найгірша помилка – вважати неминуче за доцільне (Під.); 3) перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною формою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: Україна – то народ, а народи не вмирають, а живуть із рода в род (Мова). | Між підметом і присудком, якщо: 1) підмет або присудок виражається займенником, прикметником або порядковим числівником: Я атеїст, що знає тільки Бога (Кул.); 2) присудок має порівняльне значення і до його складу входять часткияк, ніби, мов, неначе: Хоч дівка як сова, аби з другого села (Н. тв.); 3) перед присудком стоїть заперечна частка не: Ні! Ні! Прийде не казарма, не цементовий коридор (Рильський). |
Примітка. Для інтонаційного та стилістичного виділення присудка перед ним у всіх названих випадках може ставитися тире: Люди – прекрасні. Земля – мов казка, кращого сонця ніде нема (Сим.).
|
|
Однорідні члени речення
Однорідними називаються члени речення, які відносяться до одного й того самого слова і виконують однакову синтаксичну функцію: Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Довж.)
Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. При однорідних членах речення можуть бути узагальнюючі слова.