Ця тема, порівняно недавно включена до програми курсу «Економіка підприємства», за своїм змістом відтворює два аспекти: безпосередньо процес банкрутства та організацію і наслідки збанкрутілих підприємств.
Вивчення теми доцільно розпочинати з дослідження банкрутства підприємств (організацій) як економічного явища, яке характеризується неспроможністю підприємств задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, включаючи неможливість забезпечити обов'язкові платежі до бюджету і позабюджетних фондів через незадовільну структуру балансу боржника.
Сутнісна характеристика процесу банкрутства може бути розкрита через акцентування уваги на таких проблемах: реакція фірми на кризовий стан; передбачення (прогнозування) банкрутства; ознаки руху до банкрутства; зовнішні та внутрішні причини банкрутства.
Особливу увагу слід приділити складу та взаємозв'язку міжнародних і національних, соціально-економічних, політичних, науково-технічних, зовнішньоекономічних чинників і внутрішніх причин, які призводять до розвитку симптомів банкрутства: зменшення обсягів реалізації продукції; падіння прибутковості; скорочення робочих місць; падіння попиту на продукцію; втрати клієнтів і покупців; збільшення обсягів неліквідних обігових коштів; неритмічності виробництва; низького рівня використання виробничого потенціалу; збільшення витрат на виробництво і реалізацію продукції; зниження рівня продуктивності праці. Доцільним є вивчення більш явних ознак банкрутства, які призводять до різкої зміни структури балансу підприємства і, як наслідок, до появи симптомів втрати конкурентного статусу фірми та можливого подальшого банкрутства.
|
|
У цьому зв'язку слід з'ясувати сутнісну характеристику таких симптомів банкрутства: негативні тенденції зміни параметрів попиту; негативні зміни в конкурентному середовищі; негативні зміни чинників виробництва; зменшення обсягів і зниження рівня використання потенціалу; загрози системи державного регулювання.
Варто наголосити, що банкрутство може виникнути на кожному з етапів життєвого циклу конкурентної переваги фірми, та визначити вплив різних детермінант на окремих стадіях цього циклу. Заслуговує на увагу матеріал про вірогідність банкрутства. Тут разом із оцінкою фінансового стану можна використати коефіцієнт, розрахований за допомогою «Z рахунку» Е. Альтмана. Бажаним є знання процедури розрахунку цього коефіцієнта, а також можливостей використання його при визначенні вірогідності банкрутства. Визначаючи складники «Z рахунку» слід вказати на наявність певних проблем розрахунку окремих показників, які притаманні сучасному розвитку вітчизняних підприємств; підкреслити труднощі, пов'язані із використанням формули Альтмана для прогнозування вірогідності банкрутства.
|
|
Отже, на підставі попереднього матеріалу логічно дійти висновку про те, що рух, який розпочався відносним зниженням прибутковості (і ця тенденція посилюється), у кінцевому результаті призводить до банкрутства фірми. Умови та механізм визнання суб'єктами банкрутства (банкрутами) юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і щодо яких претензії кредиторів можуть бути задоволені, мають визначатися законодавчо. У цьому зв'язку слід з’ясувати етапи порушення справи про банкрутство того або іншого суб’єкта господарювання. Мова йде про такі етапи: встановлення факту банкрутства боржника; встановлення факту безспірності кредитора, що ініціює порушення справи, про банкрутство за його вимогою; визначення майнових активів боржника; виявлення усіх можливих кредиторів; обґрунтування можливого плану реструктуризації або санації; реструктуризація (санація), якщо це можливо; визначення боржника банкрутом, якщо реструктуризація (санація) унеможливлює досягнення очікуваного успіху.
Важливо звернути увагу на законодавче тлумачення таких термінів: суб'єкт банкрутства, боржник, банкрут, кредитор, вартість вимоги, вартість негрошового зобов'язання, вартість вимоги за контрактом.
У подальшому слід вивчити процедуру проведення процесу банкрутства, а саме: порядок подання боржником чи кредитором заяви про банкрутство до арбітражного суду; призначення розпорядника майном боржника; проведення судового розгляду справи. У разі, коли будь-яка фізична або юридична особа (в тому числі боржник або кредитор) бажає взяти участь у реструктуризації або санації, необхідно пройти певні процедури, пов'язані з переходом до санатора боргів боржника, узгодженням умов реструктуризації юридичної особи боржника та узгодженням умов виплати боргу між санатором і кредиторами.
У разі відсутності пропозицій щодо проведення реструктуризації (санації) або незгоди кредиторів з умовами її проведення арбітражний суд визнає боржника банкрутом і з цього приводу приймає відповідну постанову. Це обумовлює необхідність ретельного вивчення процесу організації і наслідків ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій). Насамперед слід звернути увагу на причини ліквідації суб'єктів господарювання, а саме: коли вартість майна боржника продовжує знецінюватися і немає ніяких можливостей його відновлення: коли жодна юридична чи фізична особа не звернулась із заявою про проведення реструктуризації або санації; коли жодний поданий реструктуризаційний (санаційний) план не був схвалений потрібною кількістю кредиторів або коли запропонований і прийнятий план виходу підприємства із кризового стану неможливо реалізувати.
Далі доцільно перейти до з'ясування безпосередньо самої процедури ліквідації суб'єкта господарювання, пов'язаної з оприлюдненням постанови про визнання боржника банкрутом, про призначення ліквідаторів і утворення ліквідаційної комісії, про визначення ліквідаційної маси активів та оцінки ліквідаційної вартості збанкрутілого підприємства.
Слід розрізняти терміни, застосовувані у світовій практиці щодо визначення упорядкованої та примусової ліквідаційної вартості, ліквідаційної вартості припинення функціонування активів підприємства, вміти виокремлювати певні етапи технологічної послідовності процесу розрахунку упорядкованої ліквідаційної вартості підприємства, якими є: розробка календарного графіка ліквідації активів підприємства; оцінка поточної вартості активів з урахуванням витрат на їх ліквідацію, обчислення, обсягів зобов'язань підприємства; визначення різниці між поточною (скоректованою) вартістю активів і величиною зобов'язань підприємства.
|
|
Важливим є визначення можливих наслідків процесу визнання боржника банкрутом, пов'язаних із припиненням підприємницької діяльності боржника, переходом прав розпорядження майном банкрута до ліквідаційної комісії, прийняттям всіх боргових зобов'язань банкрута, призупиненням нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банкрута.
Важливим аспектом пізнання процесу ліквідації юридичної особи є вивчення різних способів реалізації активів з урахуванням специфіки функціонування підприємств та розподілу коштів від продажу майна банкрута, спрямованих на задоволення претензій кредиторів. Слід підкреслити наявність певної, законодавчо усталеної черговості задоволення претензій кредиторів, згідно з якою вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно до належної кожному кредиторові суми, а не задоволені за недостатністю майна — вважаються погашеними.
Слід наголосити, що після закінчення реалізації майнових об'єктів, та задоволення усіх вимог кредиторів складається ліквідаційний баланс, в якому відображаються результати процесу реалізації ліквідаційних активів і розподілу одержаних коштів.
завдання для самостійної роботи