Декоративна скульптура

У варварів не було об’ємної скульптури, оскільки її забороняла церква. Вважалося, що поклонятися тривимірній скульптурі все одно що поклонятися ідолам. Зате була розвинута декоративна рельєфна скульптура. На стінках саркофагів, престолів (особливо на передній стінці – антипендіумі), вівтарів вирізьблювали християнські символи: хрест, виноградну лозу – символ жертви Христа, троянду – символ Богородиці, плетінчастий орнамент – символ вічності. Приклад – плита Зігуальда з баптистерія в Чивідалє (762-776). В центрі композиції вирізьблений хрест, а по кутках – символи 4-х євангелістів, закомпоновані в кола. Це орел (символ Матвія), лев (символ Марка), бик (символ Луки), Ангел (символ Іоанна). Зображення грубі, примітивні, але підкупають своєю щирістю і наївністю.

Різьблення по дереву і каменю особливо було розвинуто у скндинавських народів. У Норвегії, біля Осло, в м. Осеберзі, було воявлено поховання королеви Осе. У похованні виявили великий корабель. На ньому були сани, віз, тканини, речі. Деталі корабля, саней, возу були вкриті різьбленням – стилізовані під орнамент тварини і птахи кусають і борються один з одним, переходять у орнаментальні завитки і стрічки.

Декоративне мистецтво

У варварів було мало розвинуто образотворче мистецтво, зате декоративне відзначалось особливим багатством. У гробницях варварських королів від Чорного моря до Англії знаходять багато прикрашені корони, фібули, пряжки, церковні речі. Особливо варвари полюбляли золоті речі, які прикрашали червоним камінням – гранатом, рубіном. Приклад – фібула (застібка для плаща) з Чезени (Італія), яка зберігається в Парижі в музеї Клюні. Фібула зроблена у вигляді пташки. У каркас, зроблений з золота, вставлені червоні рубіни. Золоті перемички імітують пір’їни. Тіло, крила, голова – стилізовані, передані у вигляді геометричних фігур. Наприклад, тулуб – це коло, у який вписаний хрест. Варвари любили зображувати птахів та звірів (пережитки язичництва). У кладі, знайденому в Гварразарі, біля Толедо в сер. ХІХ ст. були виявлениі корони корони вест-готських королів. Вони являли собою багато орнаментовані обручі, прикрашені дорогоцінними камнями. Королі могли дарувати свої корони церквам і підвішували їх до арок.