Організація інноваційної діяльності у формі технопарків

Основною метою створення технопарків є досягнення тісного територіального зближення між необхідною для наукових досліджень матеріальною базою, що належить промисловим підприємствам, і трудовій (кадровій) складовій науково-технічного потенціалу держави.

Технопарк являє собою науково-технічний територіальний комплекс, у який входять дослідницькі інститути, лабораторії, експериментальні заводи з передовими технологіями, створені на заздалегідь підготовлених територіях навколо великих університетів з розвиненою інфраструктурою, до якої належать виробничі приміщення багатоцільового призначення, інформаційно-обчислювальні центри колективного користування, системи транспортних і інших комунікацій, сервісні й виставочні комплекси.

Відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» технологічний парк (технопарк) - це група юридичних осіб, які уклали договір про спільну діяльність без створення юридичної особи й без об'єднання внесків учасників технологічного парку з метою створення організаційних основ щодо забезпечення діяльності учасників технологічного парку при виконанні інвестиційних і інноваційних проектів по виробничому впровадженню наукомістких розробок, високих технологій і забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

В Україні технологічні парки здійснюють свою діяльність у відповідності зі спеціальним режимом інноваційної діяльності - це такий правовий режим, який передбачає надання державної підтримки щодо стимулювання діяльності технологічних парків, їх учасників, дочірніх і спільних підприємств при виконанні проектів за пріоритетними напрямками діяльності технологічних парків. Спеціальний режим інноваційної діяльності вводиться для технологічного парку строком на 15 років і діє при виконанні проектів технологічного парку.

Технологічні парки реалізують інноваційні проекти. Свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається на строк реалізації цього проекту, але не більше ніж на п'ять років. Такий проект є підставою для впровадження спеціального режиму інноваційної діяльності.

Розгляд, експертиза, державна реєстрація інноваційних проектів здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань науки за поданням Національної академії наук України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

В основу створення технопарків покладені такі принципи:

- координація діяльності й співробітництво чотирьох ланок: науки, вищої школи, державного сектору виробництва, приватних компаній і регіональних місцевих органів керування;

- прискорення процесів переведення науково-технічних знань, отриманих під час фундаментальних і прикладних наукових досліджень у виробництво;

- розвиток інноваційного підприємництва;

- залучення промислових і банківських фінансових ресурсів в інноваційну сферу;

- концентрація й використання ризикового капіталу.

З метою розвитку технопарків у перші роки їх існування на цих територіях державою створюється певний пільговий режим. У розвинених країнах поширені такі пільги для інноваційних структур:

- нові фірми, що виникають у складі технопарку, звільняються від сплати реєстраційного внеску;

- підприємства, що функціонують у технопарку звільняються від оплати податку на прибуток у перші два – три роки, у наступні роки його розмір знижується до 50%;

- кошти, які направляються на розвиток технопарку, виключаються з оподатковуваного прибутку;

- часто також використовується звільнення від плати за землю й податку на майно.

Переваги науково-технологічних парків полягають у наступному:

- інтеграція різних стадій інноваційного процесу;

- промисловість одержує швидкий доступ до нових розробок;

- скорочуються строки впровадження й поширення нововведень;

- спрощується спосіб взаємодії між навчальними, науковими й промисловими розроблювачами;

- промисловість одержує доступ до лабораторій і консультантам;

- студенти мають можливість одержувати не тільки теоретичні, але й практичні знання

Економічне об'єднання науки й виробництва в розвинених країнах досягається за допомогою наступного механізму:

1) провідні вчені й інженери університету, будучи власниками промислових підприємств, продають акції своїх підприємств тем фірмам, у співробітництві яких вони зацікавлені, розширюючи тим самим своє виробництво;

2) промислові підприємства продають акції вченим, у співробітництві з якими вони зацікавлені, запрошують їх на роботу як керівників лабораторій або консультантів;

3) університет здає фірмам в оренду різні об'єкти, устаткування;

4) промислові підприємства фінансують нові університетські підрозділи, оплачують стипендії, виступають як роботодавці випускників університетів.

У США створено більш 80 науково-технічних регіональних зон, 300 технопарків і технополісів, у яких працює 45 тис. учених і 142 тис. фахівців. Тільки в «Селіконовій долині» зосереджено 20% світового виробництва обчислювальної техніки й комп'ютерів і розміщені такі світові відомі компанії, як «Дюпон», «Інтел», «Макрософт», функціонує 3 тис. венчурних фірм, загальна чисельність працюючих у них становить 200 тис. чоловік. Найбільш відомим парком у Великобританії є Кумбриджский технопарк, до складу якого входить 350 фірм, що діють у сфері високих технологій. У Франції 10 парків з найбільш відомим серед них – «Софія-Антиполіс». Серед клієнтів парку такі відомі компанії, як «Доу Кемікел», «Л'ореаль”, “Нестле” і ін.

У Німеччині й Голландії створене відповідно 50 і 45 технопарків.

В Україні зареєстровані наступні технологічні парки: "Напівпровідникові технології й матеріали, оптоелектроніка й сенсорна техніка" (м. Київ), "Інститут електрозварювання імені Е.О. Патона" (м. Київ), "Інститут монокристалов" (м. Харків), "Углемаш" (м. Донецьк), "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ), "Київська політехніка" (м.Київ), "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ), "Укринфотех" (м.Київ), "Агротехнопарк" (м. Київ), " Еко-Україна" (м. Донецьк), "Наукові й навчальні прилади" (м. Суми), "Текстиль" (м.Херсон), "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк), "Український мікробіологічний центр синтезу й новітніх технологій" (УМБИЦЕНТ) (м. Одеса), "Яворів" (Львівська область).