Метод відриву крапель

У момент відриву краплі сила поверхневого натягу F зрівноважується силою тяжіння краплі, тому mg = 2pra.

Довжина контура, по якому діє ця сила, L = 2pr = pd, де d - діаметр шийки краплі у момент її відриву. Отже,

, але , тоді

,

де ρ - густина рідини; V – об’єм краплі досліджуваної рідини;

g - прискорення сили тяжіння.

Діаметр шийки краплі виміряти важко. Тому діють так: беруть дві бюретки з однаковими діаметрами крапельниць і наливають в них дві різні рідини, коефіцієнт поверхневого натягу однієї рідини (води) відомий з першого методу. Беруть однакові об’єми рідин 2-5 см³ і рахують число крапель, які дають одна і друга рідини при витіканні однакових об’ємів.

Перша рідина (вода) дає n₁ крапель; друга рідина (гас) - n₂ крапель.

Маса першої рідини ; маса другої рідини ,

де m₁ та m₂ - маси одної краплі; ρ_1, ρ₂ - густини рідин.

Відомо, що ,

де - сила тяжіння одної краплі зрівноважується силою поверхневого натягу:

;

.

Поділивши одне рівняння на друге, одержимо:

; . (23.2)

Обладнання: бюретка з кранами, досліджувана рідина, посуда для крапель.