ВСТУП
У центрі найрізноманітніших моделей управління, які тільки існують на сьогодні в багажі теоретиків та практиків менеджменту, як правило, перебуває ЛЮДИНА. Людина виступає об’єктом управління і є складовим елементом соціотехнічної системи, в якій всі засоби і впливи повинні бути спрямовані на розкриття і формування різноманітних здібностей кожного працівника з тим, щоб їх можна було ефективно використати в процесі виробництва з максимальною віддачею і корисністю для організації.
Недаремно в одному з варіантів визначення поняття менеджменту наголошено, що “… менеджмент є мистецтвом роботи з людьми і через людей з іншими ресурсами організації…”. Отже, саме ЛЮДИНА – працівник організації, в максимальній мірі визначає ефективність та результативність її функціонування, не заперечуючи, звичайно, важливості належного використання і іншого ресурсного забезпечення (фінансового, техніко-технологічного та сировинного). Тому пошук шляхів активізації людського чинника був, є і залишається однією з вирішальних умов успішної діяльності будь-якого організаційного утворення.
|
|
У зв’язку з цим, система менеджменту організації повинна бути максимально орієнтованою на розкриття і розвиток потенційних здібностей кожного працівника, мотивацію ефективного використання його здібностей та знань на користь організації, в якій він працює.
Вирішення цього завдання є можливим тільки шляхом кропіткого вивчення, аналізу, врахування і використання в першу чергу соціально-психологічних, а також пов’язаних з ними організаційних, економічних та культурно-етичних проблем з метою всебічного забезпечення виконання всіх функцій управління щодо:
- планування і задоволення потреб організації в персоналі необхідної кваліфікації і досвіду:
- належного відбору і добору кандидатів на вакантні посади;
- створення належного робочого середовища і сприятливого мікроклімату;
- формування потрібного ставлення персоналу до трудової діяльності;
- вміння належним чином оцінювати результати діяльності як окремої особи, так і їх організованих груп;
- вміння вибирати і використовувати мотиваційні технології, які відповідають тій чи іншій управлінській ситуації;
- вибору і використання в практичній діяльності стилів і культури ділових взаємостосунків;
- володіння технологіями вирішення конфліктних ситуацій;
- планування і реалізації особистої кар’єри і кар’єр своїх підлеглих;
На наш погляд соціально-психологічні аспекти процесу управління є сьогодні превалюючими серед всіх інших функцій систем менеджменту та їх функціонерів – менеджерів.
У зв’язку з цим, основні напрямки тематики виконання студентами курсової роботи з дисципліни «Управління персоналом» спрямовані на те, щоб в процесі роботи були засвоєні теоретичні і практичні навики управлінської діяльності менеджера щодо управління персоналом будь-якого організаційного утворення.