Насилля в сім’ї

Для початку – красномовні факти:
- Жінки потерпають більше від домашнього насильства, ніж від пограбувань, зґвалтування незнайомими та в автомобільних катастрофах, разом узятих;
- 68% жінок (приблизно, 18 млн.) в Україні зазнають знущання у сім'ї;
- За останні три роки кількість вбивств, вчинених на підставі домашнього насильства, зросла майже втричі. (за даними Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту);
- 35-50% жінок, що потрапляють до лікарень з тілесними травмами, є жертвами домашнього насильства. (за даними дослідження Донецької обласної Ліги ділових і професійних жінок).

За українським законодавством, насильство може проявлятися в словесних образах, фізичних нападах, побоях, погрожуваннях тощо. Вивчення проблеми насильства в сім’ї ускладнюється патріархальним ставленням до ролі жінки у сім’ї та суспільстві, що склалося історично. Офіційна статистика дає недостовірну інформацію, оскільки постраждалі жінки рідко звертаються до інстанцій зі скаргою. Головні причини – стереотип «б’є, значить любить»; страх помсти і незахищеність від неї; звичка відчувати власну вину; небажання ганьбити сім’ю; занижена самооцінка та фінансова залежність. Крім того, наші жінки в своїй більшості не класифікують морально-етичні приниження, погрози, словесні образи, ігнорування інтересів як насильство; особливо це стосується сільських жительок. Відповідальність за вчинення домашнього насильства – накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (лягає на сімейний бюджет, тобто жертва страждає ще раз) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, якщо застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Причинами прояву насильства в сім'ї є такі чинники:
– психологічні: психічні розлади, високий рівень агресії, власний негативний досвід дитинства, низька самооцінка осіб;
– соціальні: патріархальна культура, нерівномірний розподіл влади між чоловіками і жінками, стереотипність уявлень про ролі в сім’ї та виховання дітей; високий рівень алкоголізації населення; поширення наркоманії;
– економічні: зниження рівня життя частини населення, безробіття, соціально-побутова невлаштованість.

В Україні є закони, що захищають права потерпілих від насильства в сім’ї. Перш за все, це Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» та Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису». Крім того, наша держава ратифікувала ряд міжнародних документів з даної проблематики: Міжнародний пакт про громадянські та політичні права; Міжнародна конвенція про економічні, соціальні та культурні права; Конвенція ООН про викорінення всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативний Протокол до неї; Конвенція ООН проти тортур та інших форм жорстокого, нелюдського чи принижуючого поводження або покарання; Конвенція ООН про права дитини.

Але на практиці механізму негайного припинення насилля в сім’ї та недопущення його в майбутньому не існує. Діючі закони потребують категорійного доопрацювання, утвердження додаткових інструкцій; необхідно проводити роботу з підвищення рівня правової культури населення щодо проблем насильства в сім’ї; утверджувати відповідні цільові програми на державному та регіональному рівнях.

За допомогою потрібно звертатись за телефоном 8 800 500 33 50 - національна гаряча лінія з питань запобігання насильству. Безпосередньо із заявою слід звертатись:
- До дільничного інспектора міліції;
- До кримінальної міліції у справах дітей;
- До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Також можна звертатись до Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту - спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї: (044) 279 09 81

В Україні діє 21 центр соціально-психологічної допомоги та 8 центрів медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї, де надається тимчасовий притулок та невідкладна допомога особам та сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Дізнатися розташування та отримати допомогу можна у місцевих державних адміністраціях на місцях.