Особливості писемної форми української літературної мови

Писемне мовлення є основним для ділових людей, саме через ділову документацію, листування встановлюються певні ділові контакти. Одиницею писемного мовлення є текст різного характеру. Це може бути: стаття, книж­ний чи газетний текст, лист чи будь-який документ. Залежно від змісту текст поділяють на частини — абзаци, які пов'язані логічним зв'язком. Писемне мовлення відрізняється від усного мовлення і має такі особливоті:

– писемна мова фіксується графічними знаками. Слід зауважити, що воно може передаватися як за допомогою літер, так і малюнків, схем, формул та інших символів;

– писемна мова завжди спирається на усне мовлення і євторинною. Вона завжди фіксує чиюсь висловлену думку і сприймається органами зору;

– писемна мова — це форма в основному монологічна. В художній літературі — діалогічна;

– писемне мовлення характеризується більшою регла­ментацією мовних засобів, точнішим добором відповід­ної лексики;

– в писемній мові переважає особливий стиль, дещо традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словоспо­лучень;

– у писемній мові виділяють тексти за сферою спілкування, наприклад: ділові папери, накази, накладні, квитанції тощо.

Ділова документація відображає характер суспіль­них відносин, в ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми.

Поняття про функціональний стиль української літературної мови. Основні стилі ураїнської літературної мови

Сучасна українська літературна мова багатофункціональна, вона обслуговує всі потреби життя і діяльності української нації. Викорис­тання її в найрізноманітніших сферах і зумовило виділення в ній функціональних стилів. Функціональний стиль — це різновид україн­ської літературної мови, який відзначається сферою її функціонування і характеризується специфічними мовними засобами. У зв'язку з тим, що українська літературна мова має дві форми — писемну і усну, існують стилі писемні, або книжні, й розмовні. До писемних, або книжних, належать стилі: науковий, офіційно-діловий, художньо- белетристичний, або стиль художньої літератури, публіцстичний, епіс­толярний; до розмовних — ораторський і розмовно-побутовий.