Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

Безсполучникові складні речення — це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюютьсяміж предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім 'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос.); Ідеш:

волошки у житах, березка в 'ється по стеблині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (між частинами можна вставити сполучник тому що):

Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового речення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горд.);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві

лад —усяк тому радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони — всесвіт

обійде луна (Чум.);

д) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно —

заспівали скрипки (Тич.).

Вправа 187. Напишіть акт списання (зняття з балансу) такого малоцінного інвентаря: 1) шашок 5 (п'ять) комплектів; 2) шахів 2 (два) комплекти; 3) доміно 4 (чотири) комплекти; 4) м'яч баскетбольний 1 (один); 5) м'яч футбольний 1 (один);

6) настільний теніс 1 (один) комплект.

Вправа 188. Відредагуйте поданий акт; напишіть його за всіма правилами складання актів.

Акт

Дев'ятнадцятого березня тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятого року складено цей акт комісією в складі вчителя трудового навчання С. К. Маруди, старости 10-Б класу О. В. Васильченко й учня 10-Б класу С. Ф. Зеленка в тому, що цього числа одержано від завгоспа середньої школи № 25 У. О. Кулик 0,5 м² дощок та 500 г цвяхів на виготовлення ящиків для теплиці, 5 молотків і 10 десять лопат.

Комісія.

Вправа 189. Визначте будову сполучників, поясніть їх написання.

1. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Лих.). 2. Не обов'язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину;маминої пісні (Скурат). 3. Чи чуєте, скільки вогню в нашій мові, в жаркому, гарячому гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує, яким воно дужим глаголом вирує... (Пере.). 4. Що б не робив, осяйну й молоду мою зводячи землю з руїн, скрізь і завжди неминуче я думаю: як би зробив він? (Гол.). 5. День видався гарний і теплий, дарма що осінній (Міщ.). 6. А за вікном щасливі люди про те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять (Сос.). 7. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. те.). 8. В криницю старості не заглядай, про те, яким ти будеш, не гадай (Павл.). 9. Якби мені дістати струн "живих, якби той хист мені, щоб грать на них, потужну б пісню я на струнах грала (Укр.). 10. Ну що б, здавалося, слова (Шевч.). 11. Щоб між нами не вгасало проміння величне, ти поставив «на сторожі» Слово твоє вічне (Укр.).

Вправа 190. Розкрийте дужки, напишіть слова разом або окремо. Поясніть, якими частинами мови вони виступають.

1. Материну пісню колискову вогняними крилами озброїв, вогняними крилами живими, що(б) зорю летіла зустрічати (Рил.). 2. Та пітьма не так уже мучила Соломію, про(те) вогкий холод проймав її наскрізь (Коц.). 3. Міцне коріння у родючім полі ніхто не вирве, як(би) не хотів (Ющ.). 4. То(ж) сіль землі, то(ж) сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Укр.). 5. Я не знаю, як(би) склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати (Стельм.). 6. Від Волги до Ельби, від Заполяр'я до Чорного моря мільйони людей поклали свої голови за(те), щоб юнак, якого ми готуємо до вступу на самостійний шлях трудового життя, радів сонцю й зорям, насолоджувався багатствами культури (Сух.). 7. Про(те) час не ждав, листя що далі, то більше опадало (Міщ.). 8. Як(би) здоров'я, то ще й пожити можна (Гуц.). 9. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так(що) дерева потопали в ньому (Коц.). 10. Земля прекрасна, тому(що) на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Бедз.).

Вправа 191. Напишіть твір на тему «Вмирає все в житті, та не вмирає слово...» (А. Малишко). Підкресліть сполучник.

Вправа 192. Складіть речення із поданими словами й словосполученнями.

Притому — при тому, якже — як же, щоб— що б, якщо — як Що, зате — за те, таж — та ж, теж — те ж.

Вправа 193. Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини грім визріває в ложі ти-шини... (Павл.). 2. Добрий все бачить лиш добре підлий лиш підле у других (Фр.). 3. Життя росте лишень з любові лишень краса людей навчає жить (Павл.). 4. Цвітуть сади біліють хати а на горі стоять палати неначе диво (Шевч.). 5. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото. 6. Учись на старість буде як знахідка (Нар. те.). 1. Поглянь народ твій — раб з рабів, чужими й рідними забутий,. гниє віки в недолі лютій і віру в долю загубив (Олесь). 8. Закон життя злякатися — кінець (Кост.). 9. Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить (Тич.). 10. Історії ж бо;пишуть на столі, ми ж пишем кров'ю на своїй землі (Кост.). 11. Крізь вікна книг свободи світло ллється майбутнього видніє далина (Павл.). 12. Найогидніші очі порожні найгрізніше мовчить гроза найнікчемніші дурні вельможні найпідліша брехлива сльоза (Сим.), 13. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (Олесь). 14. Проминуло за весною літо все навколо золотом повите (Заб.). 15. Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 16. Вже темна осінь надійшла зів'ялий лист паде по листю повагом до нас грізна зима іде (Вороб.). 17. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева стомлено спустили листя (Збан.). 18. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (Стельм.). 19. Розкажу тобі думку таємну дивний здогад мене обпік я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Кост.). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело (Мол.).