Моделювання (переклад) гомофонно-гармонічних фактур пісенного фольклору для однорідних і мішаних співочих гуртів та народних хорів

Гофонно-гармонічний склад сформувався найпізніше і є досить широко вживаним у ліричних жанрах народних пісень пізнього походження. Даний тип багатоголосся часто поєднується з елементами підголосковості й імітації, використання терцевої втори, що загалом класифікується як мішаний тип фактури. Верхній голос є основним, а решта голосів звучать в акордовому складі. У гуртах це триголосся, що йде від традицій канта а інколи фактура розгалужується і на чотири голоси. бо чотири голоси. Носіями пісенного фольклору, переважно, є жіночі гурти і окремі виконавиці. Отже здійснюючи переклад для мішаних складів гуртів і хорів жіночі партії залишаються майже без змін або з незначним їх коригуванням. Аранжувальник лише дописує партії для чоловічих голосів (одну або дві) в залежності від складу на який проектується обробка. У цьому процесі слід враховувати наступне:

· у зразках пізнього фольклору, що мають мажоро-мінорну основу, наявною є гармонічна функціональність, зокрема визначальною в цьому аспекті є функція басового голосу;

· верхній і нижній пласти голосів рухаються у протилежних напрямках (якщо жіночі голоси рухаються у низхідному напрямку то чоловічі виходять у верхній регістр і навпаки);

· в окремих піснях аранжувальник використовує паралельний рух усіх партій, що властиве для народної традиції, але суперечить правилам функціональної гармонізації;

· можливе використання гармонічного баса і поліритмічних поєднань голосів з елеменами імітації.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати літературу: 1, 4, 5.

2. Здійснити аналіз фольклорних транскрибованих зразків різних жанрів.

3. Виконати практичні завдання з обробки фольклорних зразків гомофонно-гармонічного складу для різних складів співочих гуртів і хорів.

Питання для самоперевірки

1. Які особливості голосоведення властиві для гомофонно-гармонічної фактури?

2. Для яких народнопісенних жанрів властива гомофонно-гармонічна фактура?

3. Які принципи руху голосів властиві для обробок ліричних пісень гомофонно-гармонічного складу?

4. Які ладові засади властиві для обробок зразків пізнього фольклору?

Тема 7