Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст

Головні проблеми соц-екон. Розвитку країн Європи 15 – початку 17 ст.

Проблеми Нового часу: великі географічні відкриття; реформація.

З др.. пол.. 15 ст. по пер. пол. 17 ст. відбувається економічне зростання країн Зх. Європи. Цьому сприяють такі причини: приріст населення (середня тривалість життя: жінки – 35 р., а чоловіки – 45 р.), велика смертність дітей, високий відсоток смертності дорослих через епідемії, голод, війни. Приріст вдбувався через кращі умови проживання: розвиток торгівлі і транспорту; гігієнічні умови: деревяна підлога, будинки з цегли. Також відбувається зростання міст. Найбільшими були: Антверпен, Париж, Неаполь, Венеція. Поступ у техніці. Почали використовувати енергію води і вітру. Застосування водяних млинів, вітряків. Вже у 16 ст. вітряки мали такий пристрій, який змінював напрям вітру. У гірництві було винайдено механізм для відкачування води з шахти. Почали використовувати доменну піч. Винайдено друкарський станок – Гутенбергом.

У 16 ст. вже відливали гармати. Набули поширення «аркебузи». У с/г почали використовувати металеві плуги. Серп замінила коса. Почали висушувати болота і вирубувати ліси,колонізація нових земель.

У суспільстві відбулися такі зміни: поділ праці; розвиток продукції на ринок. Поділ праці привів до виникнення мануфактур – «ручна праця». Існувало 3 види мануфактур: розсіяна (деталі в різних місцях), змішана, централізована. З’являється наймана праця – одна з основ капіталістичної економіки. Відбувається деформація структури суспільства, поділ на такі стани: духовенство, дворянство, всі інші (міщанство, селянство). Дворянство поділялося на: «старе» дворянство – служило королю та «нове» дворянство – будувало мануфактури, активно співпрацювало з ринком.

Між селянами також відбулося розшарування: заможні, середні, малозабезпечене селянство.

Міщанство поділялося на: купці, ремісники (цехова еліта і дрібні ремісники), інтелектуали (лікарі, освітяни).

Криза аграрної ремісничої цивілізації.Їх причини:

1. розв. Торгівлі

2. поч. зяв прибутки від торгівлі і підприємницької д-сті

3. господарство набирає х-ру товарно-грошового.

Розвиток політичних інститутів у країнах Європи напр. 15 – поч 17 ст.

Для Євр цього періоду характерні 2 типи абсолютизму:

1)імперський (Англія, Франція, Іспанія)

2)регіональний (Італія, Нім. землі)

Франція: склад ранній абсолютизм в 2й пол 15 ст, поч 16 – розквіт за Франциска І(1515-1547)→не скликав Ген штати, необмеж влада. Гол орг упр – королівська рада. Поч 16 ст – 8 тис чиновників, сер 17 ст – 46 тис чиновників}кожен 400й житель – чиновник.

Іспанія: особл абсол – вузькість соц бази – підтримкою короля було лише дворянство. Найб дж прибутку – дорогоцінні метали. Зовн політ – пріорітет.

Німеччина: конгломерат різних держ і політ утвор +чимало земель нал церкві. Нім землі входили до скл Свящ Рим Імп. Дорадчий орган(єдиний) – Рейхстаг, який з 1485 р збирався щорічно. Корол влада – не спадкова. Нім кор обиралося колегією курфюрстів з княз родин Габсбургів, Люксембургів→Нім не мала національної династії. Наявн князівського абсолютизму сприяло децентралізації. Вестфальський мир 1648, який заверш 30тилітню війну, оформив роздробленість Німеччини на 2 ст.

Італія: такий же як в Нім тип абсолютизму. Зменш копія – Швейцарія. В рез 30тилітньої війни вона отрим права суверенної держ - своєрідно→кожного року своя нова політика.

Нідерданди: тут відб 1а буржуазна револ 1566 - 1669→заверш утвор Республіки об’єднаних провінцій (її існув остаточно визнав Версальський мир).

В цю добу відб процес формування сучасних націй, в основі якого лежала централізаторська політика абсолютизму, інтенсивний екон р-к: - відб стирання відмінностей між народами, що населяли дану країну. – уніфікація діалектів→форм єдина нац. мова. – форм єдина самосвідомість.

Держави з домінуючими націями: Англ, Фр, Ісп.

4. Передумови та причини великих географічних відкриттів.

Передумови: 1. політичні → утв. нових централізованих д-в: формування та розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив передумови для організації великих морських експедицій, для захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися потреби абсолютистських монархій на утримання державних структур та двору. Європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм потрібні були великі кошти для утримання війська, чиновників, двору.

2. економічні→розв. торгівлі, нагромадження капіталу, потреба у завоюванні нових земель.

3. ідеологічні→потреба у завоюв. Земель, інші уявлення пр. будову землі, вдосконалення техніки.

Однією з передумов бу роз. техніки, який у 15-16 ст досяг успіхів.. У гірництві і ремаслі поч. викор. Водяний двигун. Це давало можливість копати глибше шахти і добувати більше руди. Поч будувати домни – вел. плавильні печі. Металу тепер виплавляли значно більше ніж раніше. Було вдосконалено ручну вогнепальну зброю, з’яв мушкети.

Поширився вдосконалений компас, що забезпеч. повернення кораблів додому. Поліпшено географ. карти. Винайдено прилад – астролябію – для визн. місцезнаходж. корабля. У 15 ст ств. Парусник – каравелу.

Причини:

1. ідеалістичні мотиви- відк. Далекі невідомі народи і навертати їх на христ. Віру. Ченці, проповідники спричинялись до заохочення моряків до експедицій.

2. матеріальни питання.- в деяких країнах бів надмір нас., що не міз знайти собі потрібного прожитку.

3. торгівля – всілякі сх. Прянощі дедалі більше входили в вжиток вищих і серед класів Зх. Євр.В СЕР 15 середземноморська торгівля зазнала кризи. Вел. к-сть посередників(араби, візантійці, італійці) здорожували выартіть сх.. товарів. ТУРЕЦЬКІ ГРАБЕЖІ, ПІРАТСТВО, РОБИЛИ ТОРГІВЛЮ ІЗ СХ ЧАСТ. СЕРЕДЗ. МОРЯ НЕБЕЗПЕЧНОЮ

4. товарне господарство, потребувало дорогоцінний металів. Золото і срібло ставали дедалі необх. у господарських цілях для феодалів. Тим часом добув.дорогоцінних металів у Зх. Євр. прогресувало повільно. В обмін на дорогі екзотичні товари Сх. Євр. могла дати продукти с\г і лісового, мідь, олово, сукно та ін. промислові вироби, яку заг. цінилися набагато дешевше порівняно з товарами Сходу.