Українське законодавство використовує значну кількість термінів, що визначають послуги, які здійснюються органами влади.
Основні ознаки адміністративних послуг (послуг, які надаються органом влади) - це:
· конкретний вид діяльності органу влади із виконання відповідної державної функції, встановленої законодавством;
· необхідність і, відповідно, можливість отримання цієї послуги передбачено законодавством;
· надається за зверненням споживача – фізичної та юридичної особи;
· для отримання якої споживач має виконати певні умови, які встановлені законодавством;
· результат взаємодії органу влади та споживача, що не набуває матеріально-речової форми;
· не накопичується (за винятком окремих видів), не транспортується, не існує окремо від виробників, тобто споживається, в основному, в момент їх надання.
Основні підстави умовної класифікації адміністративних послуг:
За змістом адміністративної діяльності:
· видача дозволів (на зайняття окремими видами підприємницької діяльності; на проведення мітингів, демонстрацій; на розміщення реклами та ін.), у тому числі акредитація, атестація, сертифікація;
|
|
· реєстрація (прав власності, актів громадянського стану, суб’єктів підприємницької діяльності, об’єднань громадян тощо);
· легалізація документів (консульська легалізація), нострифікація (визнання дипломів, виданих в інших країнах) та верифікація (встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів);
· визнання певного статусу, прав особи (призначення пенсій, субсидій).
За рівнем адміністративних повноважень:
· централізованого регулювання (закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади);
· локального регулювання (акти органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади);
· «змішаного» регулювання.
За предметом (характером) питань:
· підприємницькі (господарські);
· соціальні;
· земельні;
· будівельно-комунальні;
· житлові та ін.
За споживачами – індивідуальні та колективні.